Станіслав Лянцкоронський (гетьман)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Станіслав Лянцкоронський
пол. Stanisław Lanckoroński
Станіслав Лянцкоронський пол. Stanisław Lanckoroński
Родовий герб Задора

Час на посаді:
1654 — 1657

Народився 1590
Помер 19 січня 1657(1657-01-19)
Львів, Річ Посполита

Станісла́в Лянцкоро́нський (пол. Stanisław Lanckoroński; 1590 — 19 січня / перед 19 лютого[1] 1657) — польський шляхтич, військовий та державний діяч Корони Польської в Речі Посполитій, меценат. Посідач маєтностей в Україні, воював проти повстанців Богдана Хмельницького.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у 1590 році, син подільського хорунжого Яна Лянцкоронського та Барбари з Калиновських (доньки Марціна Калиновського, сестри Валентина Олександра Калиновського[2]).

У молодості служив у війську гетьмана Станіслава Конєцпольського. Брав участь у війні з Богдана Хмельницьким. Успішно обороняв від козаків Кам'янець-Подільський, перебував в обложеному Збаражі, брав участь у Берестецькій битві. У 1655 році відзначився у битві під Охматовим. Воював з шведами під час Шведського потопу, в 1655 році був розбитий шведами в битві під Войничем. У березні 1655 важко захворів, покинув військо, отримав від короля староство Ратиньське. У Сокалі 16 грудня 1655 видав універсал до війська і шляхти, мобілізуючи до війни зі шведами.

Уряди (посади): скальський староста з 1641 року (набув від Гербурта[3]), галицький каштелян, з 17 травня[4] 1646 р. кам'янецький каштелян, з 1650 р. брацлавський воєвода, з 1652 р. руський воєвода, з 1654 по 1657 р. польний гетьман коронний. 1649 року був великим коронним регіментарем (поряд з Анджей Фірлеєм, Александером Конецпольським; король мав намір надати йому булаву гетьмана через полон Миколая Потоцького у козаків). Староста носівський,[5] стобницький, димерський[6].

У 1630 році коштом Станіслава Лянцкоронського було побудовано Ягільницький замок у містечку Ягільниця (тепер селі Чортківського району Тернопільської області).

Помер в Україні (Русі)[7]. Був похований у Львові[джерело?].

Сім'я[ред.ред. код]

Дружина — Анна (Александра[1]), донька люблінського каштеляна Збігнева Сененського. Діти:

  • Геронім — підкоморій кам'янецький (подільський) 1658 р., ротмістр королівський, староста скальський
  • Прецлав (Przecław[8]) — чернігівський каштелян 1689 р., староста скальський
  • Францішек Станіслав (?—1699) — співдідич Ягільниці[8]
  • Ян
  • Збігнев — староста скальський 1648 р.
  • Миколай (?—1647)
  • Марцін
  • Йоанна[9].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Przyboś A. Lanckoroński Stanisław z Brzezia na Lanckoronie h. Zadora (zm. 1657)… — S. 455.
  2. Kalinowski (пол.)
  3. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 13. — S. 337.
  4. Przyboś A. Lanckoroński Stanisław z Brzezia na Lanckoronie h. Zadora (zm. 1657)… — S. 453.
  5. Nosówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1886. — T. VII : Netrebka — Perepiat. (пол.) — S. 186. (пол.)
  6. Lanckorońscy (03) (пол.)
  7. Przyboś A. Lanckoroński Stanisław z Brzezia na Lanckoronie h. Zadora (zm. 1657)… — S. 454—455.
  8. а б Boniecki, s. 338.
  9. Lanckorońscy (03) (пол.)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Попередник
Владислав Мишковський
Bratslav voyev COA.jpg Воєвода брацлавський
1650-1651
Bratslav voyev COA.jpg Наступник
Петро Потоцький
Попередник
Ярема Вишневецький
POL województwo ruskie IRP COA.svg Воєвода Руський
1652-1657
POL województwo ruskie IRP COA.svg Наступник
Стефан Чарнецький

·