Старицька сільська рада (Брусилівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Старицька сільська рада
Основні дані
Країна СРСР СРСР УРСР
Область Київська округа
Київська область
Житомирська область
Район Бишівський район
Брусилівський район
Адм. центр с. Старицьке
Утворена 1923 року
Ліквідована 11 серпня 1954 року
Склад
Кількість членів
Голова ради
Територія та населення
Населення 574 (1926)
Населені пункти 1
Контактні дані
Адреса с. Старицьке, Брусилівський р-н, Житомирська обл., Українська РСР
Мапа

Старицька сільська рада — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Бишівському і Брусилівського району Київської округи, Київської та Житомирської областей Української РСР з адміністративним центром у селі Старицьке.

Населені пункти

[ред. | ред. код]

Сільській раді на час ліквідації були підпорядковані населені пункти:

Населення

[ред. | ред. код]

Відповідно до перепису населення СРСР, станом на 17 грудня 1926 року, чисельність населення ради становила 574 особи, з них, за статтю: чоловіків — 283, жінок — 291; етнічний склад: українців — 72, інші (німці) — 502. Кількість господарств — 111, з них неселянського типу — 2[1].

Історія та адміністративний устрій

[ред. | ред. код]

Створена 1923 року в колонії Старицьке Бишівської волості Київського повіту Київської губернії. 7 березня 1923 року включена до складу новоутвореного Бишівського району Київської округи. 5 лютого 1931 року сільську раду передано до складу Брусилівського району Української СРР[2].

Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Брусилівського району Житомирської області, на обліку в раді перебувало с. Старицьке[3].

Ліквідована 11 серпня 1954 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», територію ради та с. Старицьке приєднано до складу Яструбеньківської сільської ради Брусилівського району Житомирської області[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Населені місця Київщини. Попередні підсумки перепису 17 грудня 1926 року (PDF). Інститут історії України НАН України. Київське округове статистичне бюро. 1927. с. 20. Архів оригіналу (PDF) за 25 вересня 2015. Процитовано 24 вересня 2023.
  2. а б Упоряд. Р.Ю. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 178, 549. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 24 вересня 2023.
  3. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури, 1947. с. 166. Процитовано 24 вересня 2023.