Стрига

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Стри́га — в румунській міфології злий дух, який уночі покидає могилу і вселяється в людину. [1] Згідно з повір'ями перетворює цю людину на жахливу потвору, подібну до перевертня, котра знищує все, що рухається. Стригоайке (ж. р., рум. strigoaică) — відьма, сукубба. У деяких регіонах Румунії стригу називають мороєм.


Історичні згадки[ред. | ред. код]

Перші відомості[ред. | ред. код]

Серед найпериших згадок про існування стриги є історія про людину на ім'я Юре Грандо Алілович (1579–1656) що жив у Істрії (територія сучасної Хорватії). Вважається, що цей селянин був першою особою, якого описували як вампіра, оскільки його називати стригою у збережених місцевих записах.[2] Вважають, що Грандо тероризував своє село шістнадцять років після своєї смерті. І зрештою його було ексгумовано силами місцевого священника і селян. Науковець із Крайни, Янез Вайкард Вальвазор описав життя і після життя Грандо Аліловича і в своєму великому творі Слава герцогства Карніолського коли він відвідував Крингу під час подорожей.[3][4] Це був першим рукописним твором про вампірів.[5] Грандо також згадувався у творах Еразма Францискі[en] та Йозефа Герреса (La mystique divine, naturelle, et diabolique, Париж 1855), історії яких були набагато більш детальними і насиченими різними епізодами, з метою зробити розповідь цікавішою і сенсаційною.

Міфологія[ред. | ред. код]

Породження[ред. | ред. код]

Енциклопедист Димитрій Кантемір і фольклорист Теодор Бурада у своїй книжці Звичаї румунського народу на похоронах опублікованій в 1882 приводить приклади стригоїзму. Сригою могла бути жива людина, народжена при певних умовах:

  • Ця дитина є сьомою дитиною, якщо вона і всі попередні діти однієї статі в родині
  • Людина, що вела гріховне життя
  • Померла, не будучи одруженою
  • Померла в наслідок несправедливої страти
  • Померла вчинивши самогубство
  • Померла від прокляття відьми

Різновиди[ред. | ред. код]

Тюдор Памфіле[en] в своїй книзі Руминська міфологія збирає до купи всі згадування про стригу в Румунії стригой, морой[6][7] в західній Трансильванії, Волощині і Олтенії, відьма[8] у Буковині, vârcolacul (перевертень), Cel-rau, або вампір. Він описує наступні типи:

  • "Strigoaică": відьма.[9]
  • "Strigoi viu": живий стрига або чаклун.
  • "Strigoi mort": мертвий стрига, найбільш небезпечний. Вони виходять із своїх могил, щоб мучити свої родини доки їх рідні не помруть.

Запобігання і захист[ред. | ред. код]

Inmormantarea la romani (Поховання у румун), автор Симеон Флорея Маріан

В 1887, французький географ Жан Жак Елізе Реклю описав деталі захоронення в Румунії: "Якщо в загиблого було руде волосся, переживали, що він повернеться назад в формі собаки, жаби, блохи чи клопа, і що буде заходити вночі до будинків, аби пити кров красивих молодих дівчат. То ж доцільно було міцно забивати труну цвяхами, або, ще краще, забивати кіл через тулуб трупа."[10]

Симеон Флорея Маріан у книзі Поховання у румун (1892) описує інший запобіжний метод, розчленування та відсічення голови, потім труп збирався до купи і хоронився обличчям вниз.

У книзі Рукопис Дракули, автором якої є Пітер Хейнінг[en], у видавництві від "New English Library" 1976 року, повідомляється, що відповідно до румунської легенди, м'ясо свині вбитої на дату 17 жовтня, в в день святого[en] Ігнатія Богоносця, було хорошим засобом для захисту від вампірів.[11]

Існувало багато відомих методів, які викорстовувалися румуни для того, щоб позбутися надокучливого стригу:

  1. Ексгумувати стригу.
  2. Вийняти його серце і перерізати навпіл.
  3. Забити цвях йому у лоба.
  4. Помістити зубчик часнику йму під язика.
  5. Намазати його тіло салом свині, вбитої на день святого Ігнатія.
  6. Повернути його тіло обличчям у низ, так що стрига ніколи не прокинеться і буде направлений до потойбіччя.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Strigoi. www.dexonline.ro. Процитовано February 7, 2019. 
  2. Vinšćak, Tomo (December 2005). O štrigama, štrigunima i krsnicima u Istri [On 'Štrige', 'Štriguni' and 'Krsnici' on Istrian Peninsula] (PDF). Studia Ethnologica Croatica (Department of Ethnology and Cultural Anthropology, Faculty of Humanities and Social Sciences, University of Zagreb) 17 (1): 231. ISSN 1330-3627. Процитовано 2011-11-04. «Drago Orlić je još prije dvadesetak godina (Orlić, 1986) prikupio i tiskao vrlo zanimljivo gradivo o ukorijenjenosti i životnosti tradicije vezane uz štrige i štrigune u Istri. ... Štrige i štriguni su najbliži pojmu vještica. Štrigun se rodi u črnem mihuru koji se potom sašije pod pazuh. Bez tog črnog mihura ili u drugoj varijanti crne kugle s kojom se rađa, gubi moć. Štrige i štriguni su opaki i vrlo opasni i po život ljudi, a piju i krv.» 
  3. Writer Boris Peric at the Literaturhaus in Switzerland
  4. Boris Perić, Vampir, Biblioteka 21, Zagreb (Naklada Ljevak) 2006. (Croat) ISBN 953-178-741-7
  5. Boris Perić, Vampir, translated into Slovene by Iztok Osojnik, Zbirka Beri globalno, Ljubljana (Tuma) 2007. ISBN 978-961-6682-05-3
  6. Noul dicţionar explicativ al limbii Române, Bucharest: Litera Internaţional, 2002. ISBN 973-8358-04-3
  7. *moroi in Dicţionarul explicativ al limbii Române, Academia Românǎ, 1998
  8. Definition of Vídmă
  9. DEX Online
  10. Nouvelle Géographie universelle, tome I, Hachette, Paris, 19 volumes, 1876-1894
  11. The Dracula scrapbook. morduedevampires.pagespro-orange.fr (fr).