Стеклов Володимир Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стеклов Володимир Андрійович
рос. Владимир Андреевич Стеклов
Steklov V A.jpg
Народився 28 грудня 1863 (9 січня 1864)[1] або 9 січня 1864(1864-01-09)[2]
Нижній Новгород, Російська імперія[3]
Помер 30 травня 1926(1926-05-30)[3][2] (62 роки)
Гаспра
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1936–1955).svg СРСР
Діяльність математик, фізик, винахідник
Alma mater
Науковий ступінь магістр (1893) і доктор (1901)
Науковий керівник Ляпунов Олександр Михайлович
Володіє мовами російська
Заклад
Членство Російська академія наук, Петербурзька академія наук і Академія наук СРСР
Magnum opus Steklov functions[d] і The Steklov theorem[d]
Посада Приват-доцент і декан

Володимир Андрійович Стеклов (рос. Владимир Андреевич Стеклов, * 9 січня 1864 — † 30 травня 1926) — радянський/російський математик, механік і фізик.

Біографія[ред. | ред. код]

Стеклов народився в Нижньому Новгороді, Росія. В 1887 закінчив Харківський університет, де був учнем Олександра Ляпунова. В 1889—1906 працював на кафедрі механіки цього університету. В 1896 році одержав звання професора. В 1893—1905 роках він також читав курс теоретичної механіки в Харківському технологічному інституті імператора Олександра III (зараз відомий як Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»). З 1902 по 1906 рік В. А. Стеклов — голова Харківського математичного товариства. У 1904 році — декан математичного факультету Харківського університету. В 1906 почав працювати в Петербурзькому університеті. В 1921 він клопочеться про створення фізико-математичного інституту. Після його смерті цей інститут названий його іменем. Математичне відділення вийшло з його складу в 1934 році. Зараз цей новоутворений інститут відомий як Математичний інститут імені Стеклова.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Стеклов зробив значний науковий внесок в галузі ортогональних функціональних множин. Він ввів клас замкнутих ортогональних множин, розробив асимптотичний Ліувілля-Стеклова метод для ортогональних многочленів, довів теореми для узагальнених рядів Фур'є, а також розробив метод наближення пізніше названий функцією Стеклова. Він також працював в гідродинаміці та теорії пружності.

Стеклов написав низку робіт з історії науки.

Помер Стеклов у Гаспрі, Кримська АСРР, РРФСР (зараз Росія). Похований в Санкт-Петербурзі, Росія.

Праці[ред. | ред. код]

  • В Америку и обратно: Впечатления, Л., Издательство «Время», 1925. (рос.)
  • Основные задачи математической физики, 2-е изд., М., 1983. (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • http://www.mi.ras.ru/index.php?c=inmemoriapage&id=27728&l=1
  • а б Архів історії математики Мактьютор
  • а б Стеклов Владимир Андреевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.