Стєклов Володимир Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Володимир Андрійович Стєклов.

Володимир Андрійович Стєклов (рос. Владимир Андреевич Стеклов, * 9 січня 1864 — † 30 травня 1926) — радянський/російський математик, механік і фізик.

Біографія[ред.ред. код]

Стєклов народився в Нижньому Новгороді, Росія. В 1887 закінчив Харківський університет, де був учнем Олександра Ляпунова. В 1889-1906 працював на кафедрі механіки цього університету. В 1896 році одержав звання професора. В 1893 - 1905 роках він також читав курс теоретичної механіки в Харківському технологічному інституті імператора Олександра III (зараз відомий як Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»). З 1902 по 1906 рік В. А. Стєклов — голова Харківського математичного товариства. В 1904 році — декан математичного факультету Харківського університету. В 1906 почав працювати в Петербурзькому університеті. В 1921 він клопочеться про створення фізико-математичного інституту. Після його смерті цей інститут названий його іменем. Математичне відділення вийшло з його складу в 1934 році. Зараз цей новоутворений інститут відомий як Математичний інститут імені Стєклова.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Стєклов зробив значний науковий внесок в галузі ортогональних функціональних множин. Він ввів клас замкнутих ортогональних множин, розробив асимптотичний Ліувілля-Стєклова метод для ортогональних многочленів, довів теореми для узагальнених рядів Фур'є, а також розробив метод наближення пізніше названий функцією Стєклова. Він також працював в гідродинаміці та теорії пружності.

Стєклов написав низку робіт з історії науки.

Помер Стєклов у Гаспрі, Крим, УРСР (зараз Україна). Похований в Санкт-Петербурзі, Росія.

Праці[ред.ред. код]

  • В Америку и обратно: Впечатления, Л., Издательство "Время", 1925. (рос.)
  • Основные задачи математической физики, 2-е изд., М., 1983. (рос.)

Джерела[ред.ред. код]