Суйти
| Суйти латис. suiti | |
|---|---|
 | |
| Кількість | 2 800 осіб[1] |
| Ареал |
 Латвія:Алсунзький край (Курляндія). |
| Близькі до: |
латиші, латгали, Балти |
| Мова | латиська (суйтський діалект) |
| Релігія | римо-католицтво |
Су́йти (латис. suiti) — етнографічна група латишів, що компактно мешкають в Алсунзькому краї (Західна Латвія) і відрізняються по культурі, традиціях, діалектним особливостям та конфесійній приналежності від латишів інших регіонів. Суйти являють собою римо-католицький анклав у лютеранській Курляндії. Суйти зберегли деякі особливості давньої балтської культури, які не збереглися в інших регіонах Латвії (унікальні суйтські народні костюми та найдавніші балтські страви — кров'яна ковбаса та кров'яні млинці).
Історія[ред. | ред. код]
У 1623 році Йохан Ульрих фон Шверін, володар села Алсунга, одружився з віленською аристократкою Барбарою Конарською. Перед весіллям фон Шверін перейшов у католицтво, за ним конфесійну приналежність змінили і його піддані. Згодом своїм селянам володар Алсунги наказав ще й вдягатися за тодішньою варшавською модою. Саме від назви модного у варшав'ян одягу (свитки) і походить назва суйтів (тобто свитники).
Сьогодні[ред. | ред. код]
У 2001 році був заснований Центр етнічної культури «Суйти», що має на меті відродження, популяризацію та захист культурного спадку суйтів. Наразі суйтів нараховується понад дві тисячі осіб[2].
У 2009 році культуру суйтів включено до списку нематеріальніх цінностей ЮНЕСКО[3]. Того ж 2009 року для збереження статусу села Алсунга (найбільший населений пункт суйтів) суйтська громада на добу проголосила свою незалежність від Латвії та пригрозила створенням самостійної суйтської держави[4][5][6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Suitu novada pašvaldības — Suitu novads [Архівовано 2010-10-05 у Wayback Machine.] (латис.)
- ↑ Šodien vēsturiskajā suitu teritorijā ap Alsungu vairs ir saglabājušies tikai ap 2000 suitu izcelsmes iedzīvotāju. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 17 серпня 2021.
- ↑ Суйти — веселі зберігачі традицій [Архівовано 2 грудня 2013 у Wayback Machine.], газета «Час», Оксана Донич
- ↑ Латвійські суйти відстоюють єдність своєї історичної території
- ↑ http://www.suitunovads.lv/lv/Vesture/ [Архівовано 17 серпня 2021 у Wayback Machine.] Історія суйтів
- ↑ Католицька меншість в Латвії прагне власної державності [Архівовано 2 грудня 2008 у Wayback Machine.], baznica.info
Посилання[ред. | ред. код]
- Сайт на підтримку суйтів [Архівовано 17 серпня 2021 у Wayback Machine.](латис.)
- Відеоролик про культуру суйтів(кор.)