Сухий Торець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сухий Торець
Prelesne 0042.jpg
Сухий Торець біля села Прелесне, Слов'янського району
48°49′08″ пн. ш. 37°35′47″ сх. д. / 48.818893430027777924° пн. ш. 37.59650040002777160° сх. д. / 48.818893430027777924; 37.59650040002777160
Витік на південний захід від с. Семенівки
• координати 48°53′15″ пн. ш. 36°43′37″ сх. д. / 48.88760000002777417° пн. ш. 36.72700000002777188° сх. д. / 48.88760000002777417; 36.72700000002777188
Гирло Казенний Торець
• координати 48°49′08″ пн. ш. 37°35′47″ сх. д. / 48.818900000027774411° пн. ш. 37.59650000002777404° сх. д. / 48.818900000027774411; 37.59650000002777404
Похил, м/км 0,7 ‰[1]
Країни: Україна Україна
* Харківська область
* Донецька область
Регіон Харківська область
Довжина 97 км
Площа басейну: 1 610км²
Притоки: Лукноваха, Бичок (праві)
Курулька, Черкаська, Гола Долина, Боброва (ліві)
CMNS: Сухий Торець у Вікісховищі

Сухий Торець — річка в Україні, в межах Близнюківського і Барвінківського районів Харківської області та Слов'янського району Донецької області. Ліва притока Казенного Торцю (басейн Сіверського Дінця).

Опис[ред. | ред. код]

Довжина 97 км. Площа водозбірного басейну 1 610 км². Похил річки 0,7 м/км. Річкова долина трапецієподібна, завширшки 3—6 км. Заплава двобічна, завширшки 0,5—1,8 км. Річище звивисте. Характерне чергування ширких і глибоких плес та мілководних ділянок. Використовується на рибництво, зрошення та водопостачання. Численні ставки і невеликі водосховища. Залужені прибережні смуги, розчищено пригирлову ділянку річки.

Басейн річки Сухий Торець являє собою досить високе, сильно порізане долинами річок, розгалужене балками і ярами, плато. Долина річки пряма, переважаюча її ширина становить 3—4 км. Схили долини помірно круті, заввишки від 30 до 90 м. Долина річки починається двома великими балками. Поступово розширюючись, вона досягає між м. Барвінкове і границею Харківської і Донецької областей 2,5—3 км. До с. Африканівки долина симетрична, нижче її стає асиметричною, причому більш піднесеним і крутим є лівий схил. Заплава рівна, здебільшого суха.

Русло помірно звивисте і являє собою ряд плесів, роз'єднаних перекатами. Переважна ширина русла на плесах 40—50 м, глибина 1,3—2,0 м, середня швидкість 0,1 м/с. Дно мулисте. Меженні береги низькі і положисті.

Лівобережжя Сухого Торця розчленовано розгалуженими балками.

Розташування[ред. | ред. код]

Бере початок у балці на південний захід від села Семенівки. Тече південно-західною частиною Донецького кряжа на схід та (частково) південний схід. Впадає до Казенного Торця на південній околиці міста Слов'янська.

  • У Барвінківському та Близнюківському районі на річці утворено гідрологічний заказник «Семенівський» площею 185,6 га.

Притоки[ред. | ред. код]


Етимологія[ред. | ред. код]

Раніше Сухий Торець мав назву Торець, а Казенний Торець — Тор. Назва Торець походить від літописного імені тюркських племен огузів — торки, які в середині XI сторіччі перекочували в чорноморські степи. Інша версія походження назви Торець від готського бога Тора, аналога слов'янського бога Велеса (Тура, бика). В Сухий Торець, Казенний Торець та Самару в цьому краю впадають до десятка малих річок, що мають назви Бичок, Бик. Східні готи мешкали в цих степах в III та IV сторіччі н. е. Ще нещодавно Торець був судоплавний, в нього впадали річки Лукноваха (в межах міста Барвінкове), Колодязна, Боброва, Курульчата (можливо «Каяла» зі «Слова о полку Ігоревому»), Бичок. З описів мандрівників за 1774 рік вони їхали «від Барвінкової Стінки до Маяків весь час лісом».

Населені пункти[ред. | ред. код]

Протікає через місто Барвінкове, села Гусарівка, Подолівка Барвінківського району Харківської області та села Слов'янського району Донецької області Майдан, Привілля, Прелесне, Троїцьке, Черкаське, Андріївку і Билбасівку. Також через міста Слов'янськ Донецької області та Барвінкове Харківської області. У нижній течії річка протікає територією міста Слов'янська, де зливається з річкою Казенний Торець. У місці злиття побудовано ґрунтову дамбу.

Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сухий Торець

Література[ред. | ред. код]

  1. Географічна енциклопедія України : у 3 т. / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : «Українська Радянська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
  2. «Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
  3. Енциклопедія українознавства / Наукове товариство імені Шевченка. — Париж, 1955—2003.
  4. «Ресурсы поверхностных вод СССР». — Ленинград, 1967. (рос.)
  1. Каталог річок УкраїниКиїв: 1957. — С. 147. — 192 с.