Східний похід Святослава Ігоровича

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Битва з хозарами
Поход Святослава на хазар.png

Дата: 965 рік
Місце: Територія Верхнього, Середнього та Нижнього Поволжя, Північного Кавказу, Подоння (район міста Саркел, сьогодні на дні Цимлянського водосховища).
Результат: Перемога Русі, Ліквідація Хазарського каганату; Саркел (Біла Вежа) і ймовірно, Таманський півострів переходять під контроль Русі; масове проникнення кочових тюркських племен у північне Причорномор'я.
Сторони
Київська Русь Хозарський каганат
Командувачі
Святослав Ігорович Йосиф бен-Аарон
Військові сили
невідомо невідомо
Втрати
невідомо невідомо

Хозарський похід Святослава — похід русів проти Хозарського каганату та сусідніх племен. За популярною версією відбувався під командуванням князя Святослава Ігоровича і закінчився розгромом каганату. Попри це, серед сучасних істориків поширені сумніви щодо правдивості цієї версії.

Історична достовірність[ред. | ред. код]

Єдине джерело, яке говорить про похід са́ме Святослава на хозарів — Повість врем'яних літ (що писалася на кілька століть пізніше), в якій літописець датує його 965 роком. Мусульманські джерела X ст. підтверджують похід русів на Хозарський каганат, але імені ватажка не називають і датують його 969 роком, коли Святослав був на Дунаї. На думку сучасного історика Олексія Толочка, Святослав, найімовірніше, не має жодного відношення до цього походу русів, і здійснювали його не київські руси, а волзькі[1].

За різними джерелами руси після Каганату пішли на Північний Кавказ, Саркел та Тмуторокань. Однак, як відзначають сучасні історики, автор Повісті врем'яних літ нічого не знав про дії Святослава в Поволжі та Дагестані, а Ібн-Хаукаль, у свою чергу, не знав про похід русів на Саркел, Тмуторокань, аланів і касогів[2][3].

Передумови[ред. | ред. код]

Помаранчевої лінією - зона впливу Русі при Святославі Хороброму

Близько 960 року хозарський бек Йосип в листі до вельможі Кордовского халіфату Хасдаю ібн Шафруту зазначив, що веде з русами «наполегливу війну», не пускаючи їх в море і по суші до Дербент, інакше вони, за його словами, могли б завоювати всі ісламські землі до Багдада. В попереднє століття руси поступово перепідпорядкуваЛИ собі майже всі східнослов'янські об'єднання, що раніше були хазарськими данниками. Поход в Хазарію мав й інші ключові цілі експансії русів: Керченську протоку і Донщину. Ці обставини зробили неминучим відкрите зіткнення між двома країнами.


Політична інструменталізація легенди[ред. | ред. код]

У літературі й мистецтві цей епізод воєн Святослава відображений не надто помітно (на відміну від битв з печенігами та Візантією).

У період Перебудови російськими ультраправими націоналістами та неоязичниками була створена історична міфологія «русько-хозарського протистояння», з образом Святослава Хороброго в центрі, в якій хозари символізували «світове єврейство». Підґрунтям для такої міфології стали ідеї Льва Гумільова про Хозарський каганат[4][5].

День перемоги Святослава над хозарами

У 2005—2007 роках російськими ультраправими та неоязичниками було започатковано святкування «Дня перемоги Святослава над хозарами», дату якого поступово почали відзначати 3 липня (походження дати невідоме). Витворена історична міфологія, в тому числі й свято, поступово імпортувалася з Росії до України проросійськими організаціями, зокрема організацією Віктора Медведчука «Український вибір»[6], а згодом поступово запозичувалася також українськими праворадикалами та неоязичниками[4].

Річниці перемоги війська Святослава над хозарами в 2010-х почали приділяти увагу деякі українські ЗМІ[7][8].

Основні джерела[ред. | ред. код]

Основними відомостями про війну русів з Хозарським каганатом є: стисла згадка в «Повісті врем'яних літ», лист царя Хозарії Йосифа до іспанського юдея Хасдая ібн Шафрута, «Книга шляхів і країн» арабського автора X ст. Абдула ібн Хаукаля, булгарські літописи.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Толочко А. П. Очерки начальной руси. — К., СПб., 2015. — C. 112—135, 198—201, 312—313. (рос.)
  2. А. С. Королёв. Святослав. — (Жизнь замечательных людей). — М.: Молодая гвардия, 2011. — С. 168—174. — 384 с. (рос.)
  3. Чарный С. А. ВОСТОЧНЫЙ ПОХОД СВЯТОСЛАВА КИЕВСКОГО // "Древности Кубани, г. Краснодар,. — 2000 г.. — № вып. 16.. — С. [26] (рос.)
  4. а б Василь Явір. Невдалий герой: про культ князя Святослава в Україні [Архівовано 2 липня 2017 у Wayback Machine.] // Спільне. — 25.07.2016.
  5. Виктор Шнирельман. Князь Святослав и политика памяти [Архівовано 28 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Неприкосновенный запас. 2017, 2.
  6. Александр Колисниченко. 3 июля 964 года Киевская Русь во главе князя Святослава одержала победу над Хазарским каганатом [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.] ̣// Украинский выбор. — 03.07.2013.(рос.)
  7. 3 липня - День Великої Перемоги князя Святослава над Хозарським каганатом!. 10 липня 2014. Архів оригіналу за 17 квітня 2017. Процитовано 14 липня 2017. 
  8. День великої перемоги Святослава над хозарами. 03.07.2017. Архів оригіналу за 6 липня 2017. Процитовано 14 липня 2017.