Донщина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Донщина

Flag of Don Cossacks.svg Coat of Arms of Azov.svg

Прапор Донщини та герб міста Азов.

До́нщина — етнокультурний регіон у складі сучасної Росії, в якому з XVIII по першу половину XX ст. проживала значна кількість українців. Свою назву регіон отримав від Області Війська Донського, адміністративно-територіальної одиниці Російської імперії. До Донщини належать землі значної частини сучасної Ростовської області, а також окремі райони Волгоградської області, Республіки Калмикія та Краснодарського краю Російської Федерації. Як окремі регіони історичної Донщини виділяються Донське Приазов'я (з містами Ростов-на-Дону, Таганріг, Азов) та Східний Донбас (Шахти, Каменськ-Шахтинський, російський Донецьк). Історичним центром Донщини є місто Ростів. В етнокультурному плані Донщина має спільні риси з Донбасом і Слобожанщиною.

Адміністративно-державні утворення на теренах Донщини[ред. | ред. код]

Ростовський повіт як ексклав Катеринославської губернії.

В добу Київської Русі[ред. | ред. код]

У складі Запорізької Січі[ред. | ред. код]

У складі Катеринославської губернії[ред. | ред. код]

В Українській Державі[ред. | ред. код]

В складі Української СРР[ред. | ред. код]

Під час нацистської окупації[ред. | ред. код]

Населення[ред. | ред. код]

Українці Області війська Донського згідно з переписом 1897-го року.

Прапор Донщини[ред. | ред. код]

Прапор Донщини.

Прапор Донщини був створений у травні 1918-го року як державний прапор Донської республіки. Його кольори нагадували українські — під жовто-синім полотнищем знаходилася червона смуга. Цей триколор визначав три головні національності Донської держави (червона стрічка — росіяни, синя — козаки, жовта — калмики). І якщо в першому варіанті офіційних пояснень червона смуга символізувала собою російських селян, що жили на Дону, згодом, із зростанням антиросійських настроїв в донського керівництва (через те, що російські селяни активно підтримували більшовиків в боротьбі з козаками), символіка нижньої смуги прапора стала мінятися — спочатку вона стала символом усіх «іногородніх»: українців, вірмен та росіян, а згодом лише українців, а саме запоріжців, які разом з донцями та калмиками складали колись кістяк донського козацького війська[2].

Відомі українці, пов'язані з Донщиною[ред. | ред. код]

Народилися на Донщині[ред. | ред. код]

Пов'язані з Донщиною життям та працею[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Щодо вимог Наркома Сталіна, щоби Народний Секретаріат України залишив Таганрог, ми лишень підкреслимо, що Таганрог є частиною території Української Народної Республіки і тільки населення цієї території може вирішити, до якої саме Радянської Федерації воно бажає належати: до Російської чи до Української». Заява Надзвичайного повноважного посольства Української Радянської Соціалістичної Федеративної Республіки Раді Народних Комісарів та Всеросійському Центральному Виконавчому Комітету 6 квітня 1918 р. // ЦДАВО України, фонд 1, опис 1, справа 7в, частина 1Укр, арк.57 — копія
  2. Ігор Роздобудько. Міждержавні відносини між Україною та Доном у 1918—1919 рр.  // Донщина та далі на Схід.
  3. Лемерсье-Келькеже Ш. Литовский кондотьер XVI в. — князь Дмитрий Вишневецкий и образование Запорожской Сечи по данным оттоманских архивов // Франко-русские экономические связи: Сборник / ред. кол.: Ф. Бродель и др. — М.; Париж: Наука, 1970. — С. 52-56. (рос.)
  4. Ігор Роздобудько. Григорій Сковорода у Таганрозі. // Донщина та далі на Схід.

Література[ред. | ред. код]