Схід Сонця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Анімація сходу Сонця.
Схід Сонця у Феодосії
Схід сонця над Карпатами, Хребет Полонина Боржа.
Схід Сонця у Харківській області
Схід Сонця біля Седнева
Вплив рефракції на видиме положення сонця

Схід — поява світила над горизонтом певного місця. Зникнення світила з горизонту називається заходом.

Зазвичай поняття "світанок" та "схід Сонця" помилково вважають синонімами.

Короткий опис[ред.ред. код]

Внаслідок рефракції спостережувані моменти сходу та заходу світила не збігаються з дійсними моментами перебування його на горизонті.

Для місця земної поверхні, північна або південна широта якого дорівнює φ, обидва явища мають місце лише для тих світил, північне або південне схилення яких менше 90°-φ. Так, наприклад, для Києва, широта якого близько 50°, сходять та заходять лише ті світила, схилення яких менше 40°:

  • світила, північне відмінювання яких більше 40°, завжди знаходяться над горизонтом Києва,
  • світила, південне схилення яких більше 40°, залишаються завжди під його горизонтом.

Зірки, схилення яких відповідає цій умові, сходять та заходять під даною широтою щодня в один і той же момент за зоряним часом, оскільки пряме сходження та їхнє відмінювання за невеликі проміжки часу майже постійні; не змінюється для них також і положення точок горизонту, в яких вони сходять та заходять.

Зоряні часи сходу та заходу інших світил, а також положення цих точок горизонту для них, змінюються щодня; так, наприклад, точки сходу та заходу Сонця навесні та влітку, коли схилення Сонця північне, ухиляються на північ від точок сходу та заходу, тоді як восени і взимку, коли схилення Сонця південне, ухилення відбувається до південь.

У давнину розрізняли геліактичний, космічний та акронічний схід і захід:

  • схід або захід зірки, що відбувається під час ранкових (або вечірніх) сутінок, називався геліактичним;
  • схід (або захід) зірки, що збігається зі сходом (або заходом) Сонця, називався космічним;
  • схід (або захід) зірки, що збігається з заходом (або сходом) Сонця, називався акронічним.

Вплив рефракції[ред.ред. код]

Координатами світила в астрономії прийнято вважати координати його геометричного центру. Виходячи з цього, за момент сходу або заходу сонця було б логічно вважати моменти, коли геометричний центр сонця знаходиться точно на лінії горизонту. Проте в астрономії прийнято, що моментом сходу (заходу) є момент появи (зникнення) на лінії горизонту верхньої точки сонячного диска. Оскільки кутовий розмір сонця становить 30 кутових хвилин (0,5°), а середня кутова швидкість сонця становить 0,25° в хвилину, це подовжує сонячний день на 2 хвилини.

На тривалість сонячного дня істотно впливає ще один фактор — атмосферна рефракція. Вона викривляє шлях сонячних променів в атмосфері, завдяки чому на сході й заході сонце спостерігається на 35 кутових хвилин вище, ніж було б при відсутності атмосфери. В екваторіальних районах, де сонце сходить приблизно перпендикулярно до горизонту, це подовжує день на 4 хвилини 40 секунд. У приполярних широтах, де сонце сходить за пологою лінією практично паралельно горизонту, подовження може скласти кілька діб.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]