Північ (час доби)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Електронний годинник показує північ
Новорічний салют опівночі, Сідней

Північ[1][2][3], опівніч[4], опівночі[5][6] рідше полуніч[7],  — час, що в більшості західних культур, відповідає завершенню однієї доби та початку іншої. Позначається як «0 годин 0 хвилин» або «24 години 00 хвилин». За англо-саксонською системою обліку часу північ відповідає 12h 00 a.m.

Північ може розглядатися як час за прийнятим поясом часу, при проходженні сонця через меридіан, або астрономічно для даного місця як момент нижньої кульмінації центру істинного (середнього) сонця.

Традиції[ред. | ред. код]

Новий Рік[ред. | ред. код]

Північ є очікуваним моментом під час святкування Нового Року. Зазвичай з дванадцятим ударом годинника святкувальники вітають один одного з приходом нового року. У цю мить починається новорічний салют.

У християнстві[ред. | ред. код]

Північ у магії і містиці[ред. | ред. код]

Північ вважається часом коли темні сили виходять на полювання: коли починається час нічних кошмарів, коли нечисть панує над світом (див. наприкл., Вальпургієва ніч, Шабаш).

Північ як магічна мить[ред. | ред. код]

У багатьох казках північ виступає магічною миттю, коли відбуваються дивовижні перетворення й казкові зміни. У казці Шарля Перро «Попелюшка» саме опівночі втрачають свою силу чари й всі аксесуари принцеси перетворюються на банальні господарські предмети.

Інше[ред. | ред. код]

Людей, що довго не лягають спати, займаються чим-небудь до пізньої ночі, називають «полуночниками»[8][9].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ПІВНІЧ // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Північ // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1375. — 1000 екз.
  3. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник / С. 453 — Північ // Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні — К.: Довіра, 2006. — 703 с. ISBN 966-507-195-5
  4. Опівніч // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. ОПІ́ВНОЧІ // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Караванський С. Й. Практичний словник синонімів української мови / ОПІВНОЧІ — С. 263 // «Українська книга», Київ, 2000. — 480 с. ISBN 966-7219-11-9
  7. Полуніч // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  8. Полуночник // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  9. Полуночниця // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Посилання[ред. | ред. код]