Тайрос-5
| Тайрос-5 | |
|---|---|
 Огляд Тайроса-5 | |
| Основні параметри | |
| COSPAR ID | 1962-025A |
| NORAD ID | 00309 |
| Тип апарата | метеорологічний |
| Штучний супутник | Землі |
| Дата запуску | 19 червня 1962, 12:19:01 UTC |
| Ракета-носій | Тор-Дельта/Дельта |
| Номер запуску | 321/10 |
| Космодром | Мис Канаверал, СК-17Ей |
| Тривалість польоту | очікувана 100 років |
| Технічні параметри | |
| Маса | 130 кг |
| Розміри | діаметр 107 см, висота 48 см |
| Орбітальні дані | |
| Тип орбіти | еліптична |
| Ексцентриситет | 0,027 |
| Нахил орбіти | 58,05° |
| Період обертання | 100,44 хв |
| Апоцентр | 974 км |
| Перицентр | 588 км |
Тайрос-5 (англ. TIROS 5, Television and InfraRed Observation Satellite — укр. Супутник телевізійного й інфрачервоного спостереження), інші назви Тайрос-І (англ. Tiros-E), Ей-50 (англ. A-50, Applications — укр. Застосування) — американський метеорологічний супутник.
Створювався для демонстрації можливості космічного апарата оглядати, записувати і передавати телевізійні зображення хмарного покриву Землі для їхнього поточного використання і прогнозуванні погоди.
Опис[ред. | ред. код]
Апарат був призмою з вісімнадцятикутною основою з алюмінієвого сплаву і нержавіючої сталі діаметром 107 см, висотою 48 см, масою 130 кг. На зміцнені нижній основі розташовувалась більшість систем. Нагорі розташовувалась антена для прийому наземних команд. У нижній частині діагонально відносно основи розташовувались чотири дипольні антени для передачі телеметрії на частоті 235 МГц. Згори і з боків апарат був вкритий 9200 сонячними елементами розміром 1×2 см, що використовувались для заряджання 21 нікель-кадмієвої батареї. Навколо нижньої основи було змонтовано п'ять діаметрально опозитних пар невеликих твердопаливних двигунів для підтримки швидкості обертання 8—12 обертів на хвилину, що стабілізувало апарат в польоті. Вісь обертання була зорієнтована з точністю 1—2 градуси завдяки використанню магнітного контролю висоти, для чого було використано 250 витків дроту навколо зовнішньої поверхні апарата. Взаємодія між індукцією магнітного поля супутника і магнітного поля Землі створювала необхідний момент сили для орієнтації.
Супутник мав дві телевізійні камери з відиконами діаметром 1,27 см, середнього і широкого кутів огляду, для фіксації зображень хмарного покриву Землі. Зображення в зонах прийому передавались на приймальні наземні станції, під час несприятливої погоди і поза станціями дані записувались на бортовий плівковий магнітофон для передачі згодом. Додатково апарат мав п'ятиканальний сканувальний інфрачервоний радіометр з середньою роздільною здатністю, всеспрямований радіометр і двоканальний радіометр з низькою роздільною здатністю для вимірювання випромінювання Землі й атмосфери.
Більший нахил орбіти — 58° замість 48° у попередніх апаратів Тайрос — збільшило площу огляду поверхні Землі телевізійними камерами від 65° північної широти до 65° південної широти.
Політ[ред. | ред. код]
19 червня 1962 року о 12:19:01 UTC ракетою-носієм Тор-Дельта/Дельта з космодрому Мис Канаверал відбувся запуск апарата Тайрос-5.
5 липня 1962 року через 17 діб після запуску вийшла з ладу телевізійна камера з середнім кутом огляду.
14 травня 1963 року супутник було відключено після збою електронного затвора камери з широким кутом огляду. За час роботи апарат передав 58 226 зображення хмар. Супутник досі перебуває на орбіті.
Джерела[ред. | ред. код]
- Тайрос-5 [Архівовано 19 жовтня 2011 у Wayback Machine.] Каталог НАСА(англ.)
- Тайрос-5 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Космічна енциклопедія(англ.)
- Тайрос-5 [Архівовано 10 серпня 2012 у Wayback Machine.] Енциклопедія космічних апаратів(англ.)
- Тайрос-5 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Велика енциклопедія супутників і космічних зондів(чеськ.)
- Апарати серії Тайрос [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Енциклопедія астронавтики(англ.)