Перейти до вмісту

Татищевський район

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Татищевський район

рос. Татищевский муниципальный район

Герб Прапор
Муніципальне утворення:
муніципальний район
селище Татищеве
Країна Росія Росія
Область  Саратовська область
Номерний знак 64, 164
Офіційна мова російська
Населення
 - повне 28 676 осіб (2014)[1]
Площа
 - повна 2 100 км² км²
Часовий пояс MSK (UTC+3)
Дата заснування 23 липня 1928
Голова районної
адміністрації
Сурков Павло Васильович
Вебсайт tatishevo.saratov.gov.ru

Татищевський район на мапі Саратовської області
Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Татищевський район

Татищевський район рос. Татищевский район — муніципальне утворення в Саратовській області. Адміністративний центр району — смт. Татищеве. Населення району — 28 676 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

Район розташований в центрі Правобережжя, на північний захід від Саратова, на приволзькій височині. Характерний пересічений рельєф, значна лісистість. Уздовж залізниці дачні масиви.

Татищеве розташоване на березі річки Ідолга, лівій притоці Ведмедиці.

Історія

[ред. | ред. код]

Татищевський район утворений 23 липня 1928 року в складі Саратовського округу Нижньо-Волзького краю.

З 1934 року район в складі Саратовського краю, з 1936 року — в складі Саратовської області.

В 1959 році до складу району включена територія скасованого В'язівського району.

В 19631965 роках район був скасований[2].

З 1 січня 2005 року район перетворений в муніципальне утворення Татищевський муніципальний район[3].

Адміністративний устрій

[ред. | ред. код]

У складі Татищевського району зроблено 7 муніципальних утворень[4][5].

Економіка

[ред. | ред. код]

Сільське господарство приміського типу. Основна продукція молоко, м'ясо птиці, овочі. Головні галузі промисловості — виробництво будівельних матеріалів (збірний залізобетон, пиломатеріали, товарний бетон, стіновий матеріал) і харчові продукти (хлібобулочні вироби, м'ясо, молочна продукція, ковбасні вироби, кондитерські вироби).

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Основні пам'ятки історії, культури і природи: Большоіванівський присадибний парк, В'язівська вікова діброва, В'язівський чорновільшаник, храм Покрова Пресвятої Богородиці 1902 року в Сокурі, Губарівська садиба дворян Шахматових — меморіал найбільшого лінгвіста академіка О. О. Шахматова, в селі Полчанінівка — садиба, що належала відомому Саратовському краєзнавцю, історику та етнографу А. Н. Мінху, заказник «Побочінська дача».

В районі базується Таманська ракетна дивізія ракетних військ стратегічного призначення. За 2 км на північний захід від селища Татищеве знаходиться однойменний військовий аеродром.

  • У с. Курдюм знаходиться золотоординське городище, досліджене в 1915 р А. А. Коротковим. В поселенні знайдені фрагменти золотоординської кераміки, дірхем укекського карбування (такі монети випускалися між 1266 і 1322 роками).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. Саратовська область на сайті «Всесвітній історичний проект». Архів оригіналу за 3 грудня 2010. Процитовано 21 серпня 2014. [Архівовано 2010-12-03 у Wayback Machine.]
  3. txt06661.htm Закон Саратовської області від 23 грудня 2004 року № 78-ЗСО «Про муніципальних районах»
  4. Закон Саратовской области от 27 декабря 2004 года № 108-ЗСО «О муниципальных образованиях, входящих в состав Татищевского муниципального района»
  5. Устав Татищевского муниципального района. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=dead (довідка)