Теодора Грецька та Данська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Теодора Грецька та Данська

Θεοδώρα της Ελλάδας και Δανίας

Theodora of Greece.jpg

Фото принцеси Теодори, 9 серпня 1910

Інші імена Теодора Баденська
Народилася 30 травня 1906(1906-05-30)
Татої, Королівство Греція
Померла 16 жовтня 1969(1969-10-16) (63 роки)
Бюдінген, Німеччина
Громадянство (підданство) Flag of Greece (1822-1978).svg Греція
Титул принцеса Грецька та Данська
титулярна велика княгиня Бадену
Попередник Марія Луїза Ганноверська
Наступник Валерія Австрійська
Конфесія православ'я
Батько Андрій Грецький
Мати Аліса Баттенберг
Рід Глюксбурги, Церінгени
Брати, сестри Філіп, герцог Единбурзький, Princess Sophie of Greece and Denmark[d], Princess Cecilie of Greece and Denmark[d] і Маргарита Грецька та Данська
Чоловік Бертольд Баденський
Діти Маргарита, Максиміліан, Людвіг
Нагороди

Орден святих Софії та Ольги

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Теодора Грецька та Данська (грец. Θεοδώρα της Ελλάδας και Δανίας), (нар. 30 травня 1906 — пом. 16 жовтня 1969) — принцеса Греції та Данії з династії Глюксбургів, донька грецького принца Андрія та Аліси Баттенберг, дружина титулярного великого герцога Бадену Бертольда, сестра герцога Філіпа Единбурзького.

Біографія[ред.ред. код]

Теодора народилась в палаці Татої 30 травня 1906 року. Вона була другою дитиною та другою донькою в родині принца Андрія Грецького та його дружини Аліси Баттенберг. Дівчинка мала старшу сестру Маргариту. Згодом в сім'ї з'явились молодші діти: Сесилія, Софія та Філіп.

Теодора (стоїть) з матір'ю та старшою сестрою, бл.1912

Батько був військовиком, матір займалася переважно благодійністю. Через російські корені батька вони часто навідували Росію.

У 1916 році, під час Першої світової війни, родина змушена була ховатися під час бомбардувань у підвалах королівського палацу в Афінах. У червні 1917 року сім'я залишила країну і оселилася у швейцарському Санкт-Моріці. Аліса Баттенберг із доньками навідала Німеччину.[1]

Після відновлення на троні її діверя, короля Костянтина, сімейство ненадовго повернулося до Греції. Вони проживали на віллі Монрепо на острові Корфу. Після того, як військові за два роки знову захопили владу в країні, родина принца Андрія залишила Грецію на борту британського крейсера «Каліпсо», вирушивши до Італії. Вони прибули до Бріндізі й направилися у Рим. Там стало відомо, що ніякої допомоги родина не отримає. Теодору та Маргариту після цього відправили до Англії, під нагляд бабусі Вікторії.[1]

Батьки із молодшими дітьми оселилися у невеличкому домі у Сен-Клу поблизу Парижа. Матір працювала у благодійному магазині для біженців і ставала все більш релігійною. У 1930 році у неї стався важкий нервовий зрив, після чого лікарі констатували параноїдальну шизофренію. Її примусово віддалили від родини та вивезли до Швейцарії. Там вона провела наступні два роки і не була присутньою на весіллі доньок. У грудні 1930-го взяла шлюб Софія, у лютому 1931 року — Сесилія, у квітні — Маргарита.

Замок Салем

Теодора за кілька місяців наслідувала їх приклад. Оскільки вона не знала німецької, то разом із сестрами пройшла інтенсивні мовні курси.[1] Її весілля відбулося 17 серпня 1931 року у Новому замку Баден-Бадена. Теодора, якій виповнилося 25 років, одружилася із своїм однолітком Бертольдом Баденським. Наречений був головою правлячого дома Бадену та титулярним правителем вже неіснуючого великого герцогства Баденського. У подружжя народилося троє дітей:

  • Маргарита (19322013[2]) — дружина принца Томіслава Югославського, мала сина та доньку;
  • Максиміліан Андреас (нар.1933) — голова Баденського дому, одружений з Валерією Австрійською, має чотирьох дітей;[3]
  • Людвіг Вільгельм (нар.1937) — одружений з Анною-Марією Ауерсперзькою, має трьох дітей.[4]

Жила родина у замку Салем.[5]

Бертольда Баденського не стало у жовтні 1963. Теодора померла шість років потому в клініці Бюдінгена через проблеми з артеріями. Її поховали поруч із чоловіком на родинному цвинтарі Баденського дому в Салемі.[6]

Нагороди[ред.ред. код]

Великий хрест ордену Святих Ольги та Софії (королівство Греція).

Титули[ред.ред. код]

Генеалогія[ред.ред. код]

Крістіан IX
1818 Christian-05.jpg
 
Луїза Гессен-Кассельська
Luisa wife of Ch9.jpg
 
Костянтин Миколайович
Konsztantyin NyikolajevicsRomanov.JPG
 
Олександра Йосипівна
Stieler Alexandra Iosifovna.jpg
 
Александр Гессен-Дармштадтський
Alexander von Hessen-Darmstadt.jpg
 
Юлія фон Гауке
Julia Hauke by Vladimir Hau.jpg
 
Людвіг IV
Prince Louis of Hesse (1837-92).jpg
 
Аліса Великобританська
Alicia del Reino Unido.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Георг I
George I of Greece.jpg
 
 
 
 
 
Ольга Костянтинівна
Olga of Greece VI restoration.jpg
 
 
 
 
 
Людвіг Александр Баттенберг
LouisofBattenberg1884.jpg
 
 
 
 
 
Вікторія Гессен-Дармштадтська
Viktoria Alberta von Hessen-Darmstadt.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Андрій Грецький
Prince Andrew of Greece.JPG
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Аліса Баттенберг
1885 Alice.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Теодора
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Королівські хроніки. Принцеса Софія Грецька [1] (гр.)
  2. Померла принцеса Маргарита Баденська [2] (нім.)
  3. Макс, маркграф Баденський [3] (нім.)
  4. Світлина принца Людвіга Баденського [4]
  5. Салем. Історія [5] (нім.)
  6. Родинний цвинтар Баденського дому у Салемі [6] (англ.)

Література[ред.ред. код]

  • Eilers, Marlene A. Queen Victoria's Descendants. Baltimore, Maryland: Genealogical Publishing Co. 1987. ISBN 91-630-5964-9
  • Kathrin Ellwarth, Das Haus Baden in Vergangenheit und Gegenwart, Börde-Verlag, Werl, 2008 ISBN 978-3-981-1993-1-4
  • Jonathan Petropoulos, Royals and the Reich: The Princes von Hessen in Nazi Germany, Oxford University Press, 2006
  • Ricardo Mateos Sainz de Medrano, La Familia de la Reina Sofίa, La Dinastίa griega, la Casa de Hannover y los reales primos de Europa, Madrid, La Esfera de los Libros,‎ 2004 ISBN 84-9734-195-3
  • Hugo Vickers, Alice, Princess Andrew of Greece, Londres, Hamish Hamilton,‎ 2000 ISBN 0-241-13686-5

Посилання[ред.ред. код]