Тимофєєв Борис Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Борис Борисович Тимофєєв
рос. Борис Борисович Тимофеев
Tymofeev.gif
Народився 18 жовтня 1915(1915-10-18)
Петроград
Помер 2 грудня 2002(2002-12-02) (87 років)
Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність інформатик
Alma mater Грузинський індустріальний інститут
Сфера інтересів системотехніка, теорія систем
Заклад Інститут електрозварювання імені Євгена Патона НАН України
Науковий ступінь доктор технічних наук
Член НАН України
Нагороди
Державна премія СРСР
Орден Леніна Орден Жовтневої Революції Орден Трудового Червоного Прапора
Орден «Знак Пошани» Орден Вітчизняної війни I ступеня

Борис Борисович Тимофєєв (рос. Борис Борисович Тимофеев; 18 жовтня 1915, Петроград — 2 грудня 2002) — український учений в галузі автоматики, член-кореспондент АН УРСР1967 року), академік НАН України29 березня 1978 року)[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 18 жовтня 1915 року у Петрограді в сім'ї інженера-залізничника. Згодом його сім'я переїхала на постійне проживання в Грузію. У 1937 році закінчив Грузинський індустріальний інститут і був направлений на роботу в Тбіліський НДІ споруд і гідроенергетики на посаду молодшого наукового співробітника. В 1939 році був призваний до лав Червоної Армії, брав участь у бойових діях під час німецько-радянської війни. В 1942 році його було тяжко поранено. Після довготривалого лікування отримав інвалідність і з кінця 1943 року працював у Тбіліському НДІ споруд і гідроенергетики, де підготував і захистив кандидатську (1946) і докторську (1958) дисертації.

З 1959 року був керівником лабораторії Тбіліського НДІ автоматики. В 1960 році пройшов по конкурсу на посаду заввідділення Обчислюваного центру АН УРСР, а з 1962 року працював заступником директора Інституту кібернетики АН УРСР з наукової роботи, в 19641986 роках — директором Інституту автоматики, з жовтня 1986 року і до кінця свого життя — головним науковим співробітником Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона НАН України.

Могила Бориса Тимофєєва

Жив в Києві по вулиці Карла Лібкнехта, 36/7, квартира 11[2]. Помер 2 грудня 2002 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).

Наукова і громадська діяльність[ред. | ред. код]

Борис Тимофєєв заснував науковий напрям створення нових автоматичних систем керування з широким застосуванням обчислювальної техніки, системотехніки, автоматичних систем управління промисловістю, радіотехніки та кібернетики. Зробив великий внесок у створення автоматичних систем керування Криворізьким металургійним заводом, Київським заводом «Червоний екскаватор», найбільшим у Європі комплексом для прокатування широкополосних балок Нижньотагільського металургійного комбінату, стану гарячого прокатування «2000» Новолипецького металургійного заводу, уніфікованої АСК атомних електростанцій та інших важливих промислових об'єктів.

Борису Тимофєєву належить понад 250 наукових праць, в тому числі дві монографії, більше 40 винаходів. Багато уваги приділяв також підготовці наукових кадрів. Серед його учнів понад 20 докторів і кандидатів наук.

Був редактором багатьох наукових збірників, брав участь в роботі редколегії «Энциклопедия кибернетики», журналів «Механизация и автоматизация» та інших. Вів велику громадсько-політичну роботу, був обраний членом ЦК Компартії України і членом Київського міськкому партії, депутатом Київської міської ради народних депутатів, був заступником голови товариства «Знання» УРСР тощо.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Лауреат:

Заслужений діяч науки УРСР (з 1975 року).

Нагороджений орденами Леніна, Жовтневої Революції, Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», Вітчизняної війни I ступення.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Сайт НАН України. Архів оригіналу за 19 березень 2013. Процитовано 15 червень 2012. 
  2. Сайт Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки. Архів оригіналу за 2 липень 2016. Процитовано 15 червень 2012. 
  3. Лауреати премії імені В. М. Глушкова Архівовано 12 жовтень 2013 у Wayback Machine.(рос.)

Джерела[ред. | ред. код]