Шовковична вулиця (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шовковична вулиця
Київ
Шовковична вулиця Київ 2011 01.JPG
Місцевість Липки
Район Печерський
Історичні відомості: колишні назви
вул. Левашовська, вул. Лібкнехта, вул. Карла Лібкнехта, Горст Вессельштрасе
Загальні відомості
Протяжність 1,2 км
Координати початку 50°26′49″ пн. ш. 30°32′11″ сх. д. / 50.4470361° пн. ш. 30.5365667° сх. д. / 50.4470361; 30.5365667Координати: 50°26′49″ пн. ш. 30°32′11″ сх. д. / 50.4470361° пн. ш. 30.5365667° сх. д. / 50.4470361; 30.5365667
Координати кінця 50°26′20″ пн. ш. 30°31′31″ сх. д. / 50.4390944° пн. ш. 30.5254528° сх. д. / 50.4390944; 30.5254528
Поштові індекси 01004, 01008, 01021, 01024, 01601
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Third Line logo.svg «Палац спорту»
Kiev Metro First Line logo.svg «Хрещатик»
Автобуси А 24, 62 (на початку), 55 (у кінці)
Тролейбуси Тр 14, 15 (у кінці)
Рух двосторонній
Покриття асфальт, бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки Шоколадний будиночок, будинок Ікскюль-Гільденбанда
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
commons:Шовковична вулиця у Вікісховищі

Шовкови́чна ву́лиця — вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевість Липки. Простягається від вулиці Михайла Грушевського до вулиць Мечникова і Басейної.

Прилучаються вулиці Інститутська, Липський провулок, вулиці Пилипа Орлика, Лютеранська, Академіка Богомольця, провулок Івана Козловського і вулиця Дарвіна.

До середини 1970-х років до Шовковичної вулиці прилучалася також вулиця Кропивницького (скорочена у зв'язку зі знесенням старої забудови на Шовковичній вулиці).

Історія[ред.ред. код]

Вулиця відома з кінця XVIII століття як Аптекарська — тут, на розі з Олександрівською вулицею (сучасна вулиця Грушевського), розташовувалася одна з перших київських аптек. Повністю вулицю прокладено у 1830-х роках, під час заселення району Липки. Назва Шовковична вперше згадується у 1834 році, походить від шовковичного саду, територією якого прокладена вулиця (сад ліквідовано у 1835 році). Тоді ж існувала паралельна назва вулиці — Левашовська, на честь київського генерал-губернатора у 18341837 роках графа Василя Левашова[ru], який реалізував планування Липок. У 1869 році назву Левашовська було офіційно затверджено[1].

З 1919 року — вулиця Лібкнехта[2][3] або вулиця Карла Лібкнехта, на честь діяча німецького і міжнародного комуністичного руху Карла Лібкнехта (останню назву підтверджено 1944 року[4]). Під час німецької окупації у 19411943 роках вулиця мала назву Горст Вессельштрассе (нім. Horst Wessel Str.), на честь Горста Весселя[5].

У 1993 році[6] вулиці повернуто історичну назву — Шовковична.

Особистості[ред.ред. код]

У будинку № 8-10 у різні роки мешкали радянський державний діяч Дмитро Мануїльський, письменники Ванда Василевська, Олександр Корнійчук, кінорежисер Олександр Довженко, копозитор Пилип Козицький, художник Олександр Пащенко.

Установи та заклади[ред.ред. код]

Пам'ятки історії та архітектури[ред.ред. код]

  • № 4 — колишній особняк А. Григор'єва (1875; добудовано і перебудовано)
  • № 9 — колишній особняк Гессе (1880-ті)
  • № 11 — колишній особняк Ісаєвича (1884; перебудований у 1939)
  • № 12 — колишній особняк (1900)
  • № 14 — колишній особняк Шестакова (1912)
  • № 15/1 — колишній особняк Ковалевського (1911–1913)
  • № 17/2 — т. зв. «Шоколадний будиночок», колишній особняк Семена Могилевцева (1899)
  • № 19 — прибутковий будинок Ікскюль-Гільденбанда (1900)
  • № 36/7
  • 42-44 (1995–1999) — офісно-діловий центр «Horizon Office Towers»

Будинки № 3, 5, 7, 10, 21, 30/35, 39/1 (корпуси Олександрівської лікарні) споруджені в 2-й половині XIX — 1-й третині XX століття

Будинки на Шовковичній вулиці[ред.ред. код]

Анотаційні дошки[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.
  2. От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
  3. Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
  4. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  5. Себта Т. Топонімічні перейменування в окупованому Києві // Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції (Музей історії міста Києва). — К.: Кий, 2010. — Вип. 10. — С. 195–213.
  6. Розпорядження Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 2 лютого 1993 року № 16/116 «Про повернення вулицям історичних назв, перейменування парків культури та відпочинку, станцій метро» // Державний архів м. Києва, ф. 1689, оп. 1, спр. 119, арк. 207–212. Архівовано з першоджерела 12 липня 2013.

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Київ Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.