Тирадентіс
| Тирадентіс | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | порт. Joaquim José da Silva Xavier |
| Народився | 12 листопада 1746 Мінас-Жерайс, Бразилія, Португальська імперія, Португальське королівство |
| Помер | 21 квітня 1792[1] (45 років) Ріо-де-Жанейро, Португальське королівство ·повішення |
| Країна |  Португальська Бразилія |
| Діяльність | стоматолог, військовослужбовець, політичний активіст, гірник, революціонер |
| Галузь | Рух за незалежність[2] |
| Знання мов | португальська[2] |
| Посада | Фенріх |
| Військове звання | альфересd |
Тирадентіс (порт. Tiradentes вимовляється [tʃiɾɐˈdẽtʃis]), справжнє ім'я Жуакін Жозе да Сілва Шав'єр (порт. Joaquim José da Silva Xavier МФА: [ʒoa'kĩ ʒo'zɛ da 'siwvɐ ʃavi'ɛɾ]; 16 серпня 1746 — 21 квітня 1792) — Бразильський революціонер, керівник змови в Мінас-Жерайсі (1789). Визнаний національним героєм Бразилії.
Народився 16 серпня 1746 у бідній родині Домінгуша да Сілви Сантуша та Антонії Шавієр у Мінас-Жерайсі[3]. У 14 років хотів вступити до семінарії, як і два його старші брати. Однак для вступників існували два правила: мати бездоганний з погляду церкви родовід (тобто не походити від відлучених від церкви, євреїв або маврів, а також від негрів або мулатів) і надати медичне свідоцтво про повне здоров'я[4]. Як і старші брати, Жуакін підходив під ці вимоги, у зв'язку з чим був відправлений на навчання спочатку до священника Жуана Чавеса, а потім зміг вступити до семінарії. Там він захопився лікуванням, зокрема хірургією та стоматологією. За захопленість останньою і дістав від знайомих прізвисько Тирадентіс (букв. Зубодер). При цьому він лікував своїх пацієнтів часом безплатно, тому що не прагнув збагачення[5].
У молодості змінив багато професій, але займався переважно торгівлею[3], водночас багато часу приділяв самоосвіті — завжди носив із собою книжки, які читав у довгій дорозі[5]. Заарештований за те, що заступився за раба, якого бив плантатор, і разом з рабом відправлений під варту та на слухання[6]. За законами колонії, засуджений до штрафу, а в разі його несплати — до в'язниці. Проте Жуакіна, який зміг вилікувати хворий зуб судді, завдяки писарю відпустили на волю. Та поки він перебував за ґратами, його обікрали й забрали мулів з товаром і всім нажитим[7], через що після звільнення він мусив позичити гроші й придбав ділянку землі, на якій збирався вести сільське господарство, проте зазнав невдачі й розплатився з кредиторами ділянкою[8].
У 1769 вступив на військову службу й відправлений у гарнізон драгунів у Віла-Ріці. Через сім років після початку служби йому надали звання прапорщика. Тоді ж указом губернатором португальської компанії на континенті створено особливий кавалерійський полк, у якому Жуакін став одним із командувачів. Крім цього, у полку він виконував обов'язки лікаря[8].
У 1780 призначений командиром загону, що супроводжував віз з губернатором капітані Родріго де Менезесом. Вони довго розмовляли: Тирадентіс розповідав главі колонії про пам'ятки й людей[9]. На одному з привалів загін оточили бандити. Між нападниками та людьми Тирадентіса зав'язався бій[10]. Тирадентіс спочатку сильно прорідив лави суперника, які перевершували його власний загін у 2,5—3 рази, після чого наказав атакувати[11]. Загін нападників розбили, а Жуакін погнався за ватажком банди[12]. Коли він наздогнав його, Тирадентіс зрозумів, що це його давній знайомий Жеронімо, якого колись він врятував[13]. Жеронімо розповів, що багато їхніх друзів мертві, вбиті за наказом губернатора колоніальної Бразилії. У відповідь Тирадентіс відпустив знайомого і, повернувшись до Менезеса, доповів про розгром бандитів[14].
У грудні 1788 став членом таємного товариства інконфідентів, створеного представниками прогресивної частини офіцерства португальських колоніальних військ та інтелігенції. Незабаром Тирадентіс фактично очолив цей революційний рух, відомий як змова в Мінас-Жерайсі. Програма товариства проголошувала Бразилію незалежною республікою, скасування станів і привілеїв, ліквідацію колоніальних податків, рівність усіх громадян перед законом. Найбільш радикальна частина суспільства наполягала на звільненні всіх рабів. Створили план антипортугальського повстання та розробили перші закони нового, республіканського уряду.
У травні 1789 зрадник видав плани змовників, товариство розгромили, а Тирадентіса та інших інконфідентів заарештували. Майже всіх учасників змови засудили на заслання або вигнання. Тирадентіса, який взяв на себе всю провину за організацію змови, стратили в Ріо-де-Жанейро 21 квітня 1792. Його тіло розчленували, голову виставили на площі у Віла-Ріці, решту тіла — на стовпах дорогою до Мінас-Жерайс. Знесли й будинок, у якому він жив.
Почав розглядатися як національний герой республіканцями у другій половині ХІХ століття. Після проголошення республіки у 1889 річниця його смерті (21 квітня) стала національним святом.
Вважається покровителем бразильської військової поліції та цивільної поліції штатів. Його ім'ям названо місто у штаті Мінас-Жерайс. З 1998 зображення Тирадентіса присутнє на монетах у 5 сентаво.
Телевізійна програма «Найвеличніші бразильці усіх часів[pt]», що вийшла в 2012, за підсумками всенародного голосування назвала його одним з 12 найбільших діячів в історії Бразилії.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б Игнатьев, 1966, с. 8.
- ↑ Игнатьев, 1966, с. 12—13.
- ↑ а б Игнатьев, 1966, с. 13.
- ↑ Игнатьев, 1966, с. 9—10.
- ↑ Игнатьев, 1966, с. 10—12.
- ↑ а б Игнатьев, 1966, с. 16.
- ↑ Игнатьев, 1966, с. 17—18.
- ↑ Игнатьев, 1966, с. 18.
- ↑ Игнатьев, 1966, с. 18—19.
- ↑ Игнатьев, 1966, с. 20.
- ↑ Игнатьев, 1966, с. 21.
- ↑ Игнатьев, 1966, с. 21—22.
- Игнатьев О.К. Тирадентис. — М. : Молодая гвардия, 1966. — 176 с. — (Жизнь замечательных людей) — 65 000 прим.
- Лавров Н. М., Штрахов А. И., Коваль Б.И. Война за независимость в Латинской Америке (1810-1826). — М. : Наука, 1964. — 316 с.
- Посконина О. И. Перед бурей // История Латинской Америки (до XX века). — М. : Весь Мiр, 2005. — 247 с. — ISBN 978-5-7777-0232-6.
- Шаблон:Нп4. Tiradentes: discurso. — San Paulp : Typ. de G. Leuzinger, 1890. — 46 p.