Тисс (автомат)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Тисс»
Тип автомат
Походження Росія Росія
Історія використання
Оператори МВС
Історія виробництва
Розробник В. Н. Телеш
Ю. В. Лебедєв
Розроблено початок 1990-х років
Виробник ЦКИБ СОО
Виготовлення 1993
Виготовлена
кількість
кілька сотень
Характеристики
Вага 2,5 (без магазину)[1]
Довжина 730/490 з розкладеному/складеним прикладом
Довжина ствола 200

Набій 9 × 39 мм (СП-5, СП-6)
Калібр 9
Дія відведення порохових газів, поворотний затвор
Темп вогню 800
Дульна швидкість 270
Дальність вогню
Ефективна 400
Система живлення секторний магазин на 20 патронів
Приціл відкритий

«Тисс» (рос. ОЦ-12 Тисс) — радянський автомат, розроблений в Тульському Центральному КБ спортивної та мисливської зброї (ЦКИБ СОО) на базі АКС74У. Ключова відмінність — використання спеціальних дозвукових патронів 9 × 39 мм (СП-5 і СП-6), що спричинило за собою зміни в стволі, надульному пристрої, габаритах дзеркала затвора і магазині. Приціл і дуловий гальмо-компенсатор також були змінені.

Історія[ред. | ред. код]

Кілька сотень автоматів були передані силовим структурам МВС, від яких була отримана позитивна оцінка нової зброї: менші, ніж у АКС-74У маса і схильність куль до рикошету, зросли купчастість і зупиняюча дія, легкість в обігу. Планувалося, що виробництво буде налагоджено на Тульському збройовому заводі (ТОЗ), однак це так і не відбулося.

Індекс[ред. | ред. код]

У більшості джерел зазначено, що автомат має індекс «ОЦ-11», однак подібний індекс має револьвер «Нікель»[2], а також існує малюнок автомата з маркуванням «ОЦ-12».[3]

Див. також[ред. | ред. код]

  • Тис — рід рослин родини Тисові.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. eragun.com «Пістолети-кулемети, малогабаритні автомати», стор 4 Увага: на сайті за посиланням міститься троян.
  2. Постанова Уряду РФ РФ від 16.09.2006 N 568. Архів оригіналу за 28 червня 2012. Процитовано 10 березня 2011.
  3. Фотографія автомата з маркуванням «ОЦ-12». Архів оригіналу за 18 липня 2012. Процитовано 10 березня 2011.

Посилання[ред. | ред. код]