Сайга-410

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сайга-410
Тип: самозарядна рушницю
Походження: Росія Росія
Історія служби
Використання у не перебуває на озброєнні
Історія виробництва:
Виробник Іжевський машинобудівний завод
Виготовлено початок 1990-х - теперішній час
Варіанти Сайга-410, Сайга-410с, Сайга-410К, Сайга-410К іспол.01, Сайга-410К іспол.02
Характеристики
Маса 3,4 (Сайга-410, Сайга-410с)
3,2 (Сайга-410К)
3,1(Сайга-410К іспол.01)
3,4 (Сайга-410К іспол.02)
Довжина 1170 (Сайга-410)
1080/840 (Сайга-410с)
840/595 (Сайга-410К)
910/670 (Сайга-410К іспол.01, використан. 02) з розкладеному/складеним прикладом [1]
Довжина ствола, мм: 570 (Сайга-410, Сайга-410с)
330 (Сайга-410К)
404 (Сайга-410К іспол.01, іспол.02)
Тип боєприпасу .410 Магнум [1]
Калібр 10,25
Механізм відведення порохових газів
Прицільна дальність 25 м (дріб)
50 м (куля)[1]
Тип боєпостачання Коробчатий магазин на 2, 4 або 10 патронів (Сайга-410К іспол.01, іспол.02 - тільки 4 або 10 патронів) [1]
Приціл універсальний відкритий (Сайга-410К іспол.01, іспол.02)

Сайга-410 — самозарядна рушниця, розроблене на Іжевському машинобудівному заводі на базі автомата Калашникова і призначене для промислового й аматорського полювання на дрібного та середнього звіра та птицю. Аналогічна за конструкцією рушницям Сайга-12 і Сайга-20[1].

Історія[ред. | ред. код]

Починаючи з 1993 року, на Іжевському машинобудівному заводі було налагоджено виробництво сімейства гладкоствольних самозарядних рушниць «Сайга», розроблених на основі автомата Калашникова. Завдання адаптації бойової зброї для потреб населення вирішувалася групою інженерів-зброярів Іжевського машинобудівного заводу в складі Г. Ніконова (розробника АН-94), В. Афоніна, В. Ципко, А. Туркіна, В. Абрамяна, Л. Пономарьова та В. Симоненко. Як боєприпас для нової зброї був обраний досить екзотичний для пострадянської Росії набій — .410 «Магнум», який має американське походження. Довжина гільзи в даному випадку становить 3 дюйма (76 мм), а калібр — 0,41 дюйма (10,2 мм). Спочатку передбачалося, що карабін буде працювати з іноземними патронами, потім виробництво цього типу боєприпасів було налагоджено на Тульському, Краснозаводському і Барнаульском заводах. Результатом цих досліджень стало створення самозарядної рушниці Сайга-410 — призначеної для промислового й аматорського полювання на дрібного та середнього звіра і птаху, а також самооборони.

Варіанти[ред. | ред. код]

  • Сайга-410 — з мисливським прикладом і цівкою. На ствольній коробці є уніфікована база для кріплення оптичного прицілу. Карабін комплектується змінними ствольними насадками. Приклад і цівка виконані з дерева або пластмаси. [1]
  • Сайга-410с відрізняється наявністю складного приклада й рукоятки управління вогнем за типом АК-74М, виконаними з чорного поліаміда.
  • Сайга-410К відрізняється від 410С укороченим до 330 мм стволом і наявністю пристрою блокування спускового гачка при складеному прикладі, відповідно до вимог законодавства РФ[2].
  • Сайга-410К виконання 01 відрізняється від виконання 410К подовженим до 404 мм стволом і зовнішнім виглядом, максимально наближеним до АК-74М.
  • Сайга-410К виконання 02 відрізняється 404-мм стволом, складним рамковим металевим або пластмасовим прикладом, дерев'яною або пластиковою цівкою і ствольною накладкою. Зовнішній вигляд подібний до АКС-74, в тому числі і за рахунок установки на кінці ствола імітатора дульного гальма-компенсатора.
  • Сайга-410К виконання 03, 04 має ствол довжиною 351 мм, мушку на газовій каморі і декоративний надульнік за зразком укорочених автоматів Калашникова 100-ї серії (АК-102, 104, 105), цівку, накладку на газову трубку і складаний пластиковий (ісп. 03) або рамковий (ісп. 04) приклад за зразком АК.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е опис рушниці Сайга-410 на сайті виробника Архівовано 25 червень 2011 у Wayback Machine. (рос.)
  2. «Закон про зброю» забороняє оборот рушниць, загальна довжина яких не перевищує 800 мм

Посилання[ред. | ред. код]