АК-101

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
AK-101
Interpolitex 2013 (536-18).jpg
AK-101 (вгорі) і AK-102 (внизу)
Тип автоматичний карабін
Походження Росія
Історія виробництва
Розробник Калашников Михайло Тимофійович
Розроблено 1994[1]
Виготовлена
кількість
25,000+[джерело?]
Варіанти AK-102
Характеристики
Вага 3.6 кго без магазину, 4 кг повністю заряджений[2]
Довжина 943 мм з розкладеним прикладом, 700 мм укорочений
Довжина ствола 415 мм

Набій 5.56×45 мм, стандарт NATO
Дія Відведення порохових газів[3]
Темп вогню 600 п/хв
Дульна швидкість 910 м/с
Дальність вогню
Ефективна 500 м
Система живлення 30 набоїв

Автомат АК-101 створено для світового експортного ринку. Використано набій 5,56×45 мм НАТО, що є стандартом для всіх армій НАТО. Автомат виготовляють з сучасних матеріалів, включно з пластмасою, що дозволяє зменшити вагу та покращити влучність стрільби. Вдалі технічні рішення АК-101 застосовані і у моделі АК-103 та інших моделях серії АК-10Х.

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Автомати Калашникова сотої серії застосовувалися[4] військовослужбовцями РФ без розпізнавальних знаків[5] в ході окупації Криму Російською Федерацією в лютому-березні 2014 року. ЗМІ зазначалося, що автомати сотої серії не стоять на озброєнні ЗС і МВС України, однак використовуються в підрозділах російської армії[6]. Також ЗМІ повідомляли, що АК-соті використовувалися сепаратистами під час диверсійних операцій (а після початку АТО — масштабних бойових дій) на території самопроголошеної Донецької республіки та російськими найманцями[7].

Російські офіційні особи, в свою чергу, регулярно спростовували факт наявності російської зброї на території України, так само як і факт участі громадян РФ в анексії Криму[8][9][10], а також у збройному конфлікті на Донбасі[11].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]