ПП-19-01

ПП-19-01 «Вітязь»
ПП-19-01 «Вітязь»
Тип	пістолет-кулемет
Походження	Росія
Історія використання
На озброєнні	2008 — т. ч.
Оператори	Росія: патрульно-постова служба МВС, державтоінспекція МВС, позавідомча охорона Росгвардії, інші підрозділи МВС РФ та Росгвардії
Війни	Російське вторгнення в Україну (2022)
Історія виробництва
Розробник	Іжмаш
Розроблено	2004
Виробник	Концерн «Калашников»
Виготовлення	2008 — т. ч.
Варіанти	вик. 10 («Витязь»), вик. 20 («Витязь-СН»)
Характеристики
Вага	2,9 кг (без патронів); 3,85 кг (з патронами)
Довжина	480 мм (у складеному стані); 705 мм (у розкладеному стані)
Довжина ствола	237 мм
Набій	9×19 мм Парабелум
Дія	Вільний затвор
Темп вогню	700 пострілів/хв
Дульна швидкість	380 м/с
	Дальність вогню
Ефективна	200 м
Система живлення	магазин на 30 патронів
Приціл	секторний відкритий, планка із встановленням коліматорних або оптичних прицілів
	ПП-19-01 у Вікісховищі

ПП-19-01 «Вітязь» — російський пістолет-кулемет, розроблений 2004 року компанією «Іжмаш». Базується, залежно від виконання. на АКС-74У (вик. 10) або на АК-105 (вик. 20). Стандартний пістолет-кулемет, що використувається співробітниками МВС РФ, російської поліції^[2]^[3]^[4]^[5], Росгвардії, ФСВП^[6] та інших силових структур. Є подальшим розвитком ПП-19 «Бізон».^[1]

Опис[ред. | ред. код]

Зброя розроблена концерном «Іжмаш» для загону спецназу внутрішніх військ Росії «Вітязь»^[en], на честь якого й одержала свою назву.^[1] Використовується для ураження живої сили (у тому числі захищеної бронежилетами) та неброньованої техніки (легкових та вантажних автомобілів).^[5]

Автоматика полягає у використанні енергії віддачі вільного затвора. Газовідвідна система відсутня, стрільба ведеться із закритого затвора.^[1] Ствольна коробка, ударно-спусковий та запобіжний механізми ідентичні відповідним елементам АКС-74У, за винятком відсутності поворотного затвора, газовідвідних елементів та поршня. Довжина ствола — 240 мм, з чотирма нарізами в каналі. Є складний металевий рамковий приклад на кшталт АКС-74У, який складається на ліву сторону.^[1]^[5] На лівій стороні є штатна планка для кріплення кронштейнів оптичних прицілів, на колодці мушки та на цівці передбачені приєднувальні місця для ліхтаря, лазерного цілевказівника або переднього руків'я.^[1] Пістолетне руків'я запозичене у АК «сотої серії» та виготовлене з поліаміду. Дульне гальмо має три прямокутні насічки, які знижують віддачу та захищають гальмо від пошкоджень. ПП-19-01 також може оснащуватися глушником звуку пострілу.^[1]^[5]

Ударно-спусковий механізм дозволяє «Вітязю» вести одиночний та автоматичний вогонь патронами 9×19 мм різних типів (у тому числі бронебійними кулями 7Н21).^[5] Живлення здійснюється із секторного магазину на 30 патронів; можливе використання спарених магазинів, з'єднаних спеціальною скобою, що постачається разом зі зброєю, що прискорює перезарядку.^[1]^[5] Перевідник вогню розташований на правій стороні ствольної коробки над спусковим гачком і має три положення: верхнє — зброю на запобіжнику, нижнє (літери ОД) — одиночний вогонь, середнє (літери АВ) — безперервний вогонь.^[5] Основний приціл — секторний, відкритий і регульований по дальності.^[1]

«Вітязь» випускається у двох варіантах: базовому ПП-19-01 вик.10 та модифікованому ПП-19-01 вик.20 «Вітязь-СН». Другий варіант відрізняється винесеними на ліву сторону запобіжником та руківʼям затвора та додатковою планкою Пікатінні на кришці ствольної коробки. Одна з основних відмінностей «Вітязь-СН» від базового ПП-19-01 — це взяття за основу не АКС-74У, а АК-105. Це в першу чергу виявляється у заміні ствольної коробки та УСМ на АК сотої серії, установці штатної цівки та накладки газовідвідної трубки від автоматів лінійки АК-74М, а також у заміні перекидного цілика АКС-74У на відкритий секторний.^[1]

Бойове використання[ред. | ред. код]

Російське вторгнення в Україну[ред. | ред. код]

Докладніше: Російське вторгнення в Україну (2022)

Головне управління розвідки Міністерства оборони України, після знищення колони Росгвардії поблизу селища Димер, Київської області, виявлило, що військовослужбовці 748 окремого батальйону оперативного призначення військ Росгвардії (м. Хабаровськ) були, озброєні, зокрема, пістолетами-кулеметами ПП-19-01 вик. 20 «Вітязь-СН».^[7]