Тодоровський Петро Юхимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тодоровський Петро Юхимович
Зображення
Президент Росії В.В. Путін вручає П.Ю. Тодоровському Орден «За заслуги перед Вітчизною» (2000)
Дата народження 26 серпня 1925(1925-08-26)
Місце народження Бобринець, Зинов'євська округа, Українська РСР, СРСР
Дата смерті 24 травня 2013(2013-05-24) (87 років)
Місце смерті Москва, Росія
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Професія кінооператор, кінорежисер, сценарист, композитор
Член Спілка кінематографістів СРСР
Нагороди Заслужений діяч мистецтв України Народний артист України
IMDb ID 0865421
Тодоровський Петро Юхимович у Вікісховищі?
Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Мосфільм. Петро Тодоровський на зйомках фільму «Остання жертва». Фото А. Ковтуна (фотохронікаТАРС)[1]

Петро́ Юхи́мович Тодоро́вський (*26 серпня 1925, Бобринець, Українська РСР — 24 травня 2013, Москва[2]) — український і російський кінооператор, кінорежисер, сценарист, композитор. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1967). Народний артист РРФСР (1985). Лауреат Державної премії Росії (1995). Лауреат кінопремії «Ніка» в номінації «Честь і гідність» (2003).

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Навчався в Саратовському військово-піхотному училищі, учасник Німецько-радянської війни, був поранений, відзначився в боях. Нагороджений орденами Вітчизняної війни І та ІІ ступеня, медалями.

У 1954 р. закінчив операторський факультет ВДІКу (майстерня Б. І. Волчека).

19551972 рр. працює на Одеській кіностудії (оператор, а з 1962 р. — кінорежисер).

За операторську роботу над картиною «Спрага» удостоєний Другої премії на Всесоюзному кінофестивалі у 1960 р.

У 1970 р. дебютував як актор у ролі старшого лейтенанта Володимира Яковенка в телефільмі «Був місяць травень» (реж. М. Хуциєв, сценарій Г. Бакланова). Пізніше зіграв кілька епізодичних ролей.

Грав на семиструнної гітарі, імпровізував. З 60-х також виступав як самобутній композитор — автор музики і пісень до фільмів (зокрема, до українських — «Сильніші від урагану» та «Над нами Південний Хрест» на вірші поета Г. Поженяна).

З 1975 р. — кінорежисер на «Мосфільмі».

У 1984 році картина режисера «Військово-польовий роман» (1983) була висунута на премію «Оскар» в номінації «Найкращий фільм іноземною мовою».

Велику популярність здобув фільм «Інтердівчинка» (1989).

У 1998-му поставив мелодраму «Ретро втрьох» — римейк картини А. Роома «Третя Міщанська».

Сценарні та режисерські роботи П. Тодоровського удостоєні безлічі різноманітних призів і премій на міжнародних та вітчизняних кінофестивалях (КФ «Вікно в Європу» у Виборзі, МФ фільмів про права людини «Сталкер» в Москві, КФ російських фільмів у Онфлері, ОРКФ «Кінотавр» в Сочі, МКФ в Женеві, ОКФ «Кіношок» в Анапі, Премія «Золотий Овен», МКФ авторського фільму в Сан-Ремо, КФ «Сузір'я», Міжнародний кінофестиваль у Токіо, Премія «Ніка», МКФ в Анкарі, МКФ у Празі, Всесоюзний кінофестиваль, МКФ у Вальядоліді, МКФ у Венеції тощо)[3].

Нагороджений орденами і медалями.

Пішов з життя 24 травня 2013. Похований на Новодівичому кладовищі в Москві.

Сім'я:

Фільмографія[ред.ред. код]

Могила режисера Петра Тодоровського на Новодівичому кладовищі Москви

Кінооператор:

Кінорежисер:

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]