Тонкоплівковий транзистор
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тонкоплі́вковий транзи́стор (TFT, англ. thin-film transistor) — різновид польового транзистора, винайдений 1959[джерело?], у якому як металеві контакти, так і напівпровідниковий канал провідності виготовляються у вигляді тонких плівок (від 1/10 до 1/100 мікрона).
Застосування[ред. • ред. код]
TFT застосовуються у рідкокристалічних дисплеях як елементи керування активною матрицею на рідких кристалах. Контрастність зображення таких моніторів може бути дуже високою — від 50:1 до 100:1[1].
Останнім часом TFT стали застосовуватися в багатьох OLED-дисплеях як елементи керування активною матрицею на органічних світлодіодах (AMOLED).
Структура TFT матриці[ред. • ред. код]
Див. також[ред. • ред. код]
Виноски[ред. • ред. код]
Джерела[ред. • ред. код]
 |
Це незавершена стаття про електроніку. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
