Триптолем
| Триптолем | |
|---|---|
 | |
| Батько | Eleusisd, Келей, Океан, Rarusd, Trochilus[d] або Дісавл[1] |
| Мати | Hyonad[2], Метаніра або Гея |
| Діти | Crocond, Dolichusd, Gordysd і Deioped |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Триптоле́м (грец. Τριπτόλεμος, Triptolemos) — герой, син елевсінського володаря Келея (за Гігіном, Елевсіна; за аргівською версією, Трохіла) і Метаніри.
Зображення Триптолема[ред. | ред. код]
Триптолема зображували чоловіком, що тримає в руці скіпетр, в'язку колосків або чашу з вином.
Елевсінський міф[ред. | ред. код]
За елевсінським переказом, Деметра в постаті смертної жінки прийшла до Келея і стала виховувати молодшого брата Триптолема Демофонта. Триптолема богиня навчила хліборобства й подарувала йому зерна пшениці та запряжену драконами крилату колісницю. Як улюбленець Деметри Триптолем був утаємничений у священні містерії і став жерцем богині. З його ім'ям пов'язують уведення в Аттиці хліборобства і поширення осілої культури. Проте діяльність Триптолема як першого вчителя хліборобства не обмежилась Аттикою: своєю чарівною колісницею він об'їздив цілий світ і навчив людей вирощувати хліб.
«Триптолем» Софокла[ред. | ред. код]
Софокл у своїй трагедії «Триптолем» зображає, як герой летить по світу, розповсюджуючи дари Деметри. Під кінець мандрівки він заснував місто Елевсін і встановив культ Елевсінської Деметри. В елліністичну епоху Триптолемові приписували заснування деяких давньогрецьких поселень і введення хліборобства в Сирії. У мандрівках Деметра захищала свого улюбленця від небезпек. Скіфського царя Лінка, який задумав убити Триптолема, вона обернула на рись, а гетського царя, що хотів позбавити героя життя й умертвив одного з його драконів, богиня перетворила в сузір'я. За Платоном, після смерті Триптолема боги зробили його суддею над душами померлих.
Римська міфологія[ред. | ред. код]
У римській традиції грецький тип Триптолема наслідують статуї Евентуса с заміною колосся рогом достатку.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Любкер Ф. Dysaules // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 447.
- ↑ Stoll H. W. Ausführliches Lexikon der griechischen und römischen Mythologie / Hrsg.: W. H. Roscher — 1890. — Vol. I.2.
Література[ред. | ред. код]
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
|
