Гея

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гея
Birth Erikhthonios Staatliche Antikensammlungen 2413.jpg
Гея дає Урану свою першу дитину, зображення на грецькій чаші
Міфологія: Давньогрецка
В інших культурах: Йорд
Місцевість: Давня Греція
Брати/сестри: Ереб, Нікта, Ерот, Тартар
Чоловік: Уран
Діти: титани, кіклопи, гекатонхейри, гіганти, різноманітні чудовиська
Пов'язані персонажі Уран, Кронос, Рея


Ге́я (дав.-гр. Γαῖα, латинська транслітерація Gaia, Ge) — у давньогрецькій міфології космологічне божество, яке уособлює Землю, за найдавнішими переказами та за Гесіодом, народилося слідом за Хаосом. Від самої себе і власних дітей народила численних інших божеств і чудовиськ.

Гея в міфах[ред.ред. код]

Гея виникла в первісному всесвіті після Хаосу разом з Еребом, Ніктою, Еротом і Тартаром[1]. Гея сама від себе породила Урана (небо), Понт (море) і утворила гори. Уран за величиною дорівнював самій Геї, тому спочатку повністю покривав її. Від Урана Гея народила титанів (6 титанів і 6 титанід), велетнів кіклопів, гекатонхейрів і німф[2]. Через недовір'я і страх Уран усіх своїх дітей ув'язнював відразу ж після народження в глибинах землі, чим завдавав Геї страждань. Богиня землі підмовила титанів скинути батька, але наважився це зробити один лише Кронос. Йому Гея дала зазубрений серп з білого заліза, яким той кастрував Урана і припинив його плодючість, після чого зайняв його місце[3].

Запліднена краплями Уранової крові Гея народила ериній, гігантів та елійських німф[4]. Від кохання з Понтом вона народила Нерея, Тавманта, Форкія, Кето й Еврібію. Пізніше Кронос, боячись, що його владу відберуть діти, став ковтати народжених від Реї синів і дочок. Гея допомогла Реї врятувати Зевса; коли Зевс став дорослим, той звільнив титанів, кіклопів і гекатонхейрів, за допомогою яких переміг Кроноса та титанів, які стали на його бік.

Розгнівана суворістю Зевса, Гея породила велетнів гігантів, які виступили проти богів, але програли, як і титани[5]. Крім того Гея народжувала інших чудовиськ: Тіфона, Єхидну і дракона Лодона.

Гея та Троянська війна[ред.ред. код]

Причиною Троянської війни традиційно вважають яблуко розбрату, але є дві основні передлегенди: прохання Геї до Зевса, та Прометей, підслухавший пророцтво мойр про Зевсову долю. За міфом Гея звернулася до онука з проханням зменшити людську кількість, бо вона втомлена та перевантажена. Прохання впало у благородну почву, оскільки людські герої ставали все могутнішими і все більше брали участь у божественних справах, що не подобалося більшості олімпійців

Культ Геї[ред.ред. код]

У Греції існував культ Геї — годувальниці всього живого. За переказом, вона разом з Посейдоном спочатку володіла Дельфами, згодом віддала їх Феміді; пізніше Дельфи успадкував Аполлон. Культ Геї посідав велике місце в шануванні предків. Вона вважалася також покровителькою дітей. Її шанували як богиню врожаю (Гея Карпофорос — Плодоносна). Головні осередки її культу — Афіни, Спарта, Додона. У Додоні Гея вважалася дружиною Зевса; згодом її як дружину Зевса почали ототожнювати з Діоною, Реєю, Герою й Деметрою. З античних часів зберігся фриз із Пергамського вівтаря, на якому Гея зображена з рогом Амальтеї в лівій руці.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Гесіод. Теогонія. 116—125
  2. Гесіод. Теогонія. 126—153
  3. Гесіод. Теогонія. 154—181
  4. Гесіод. Теогонія. 182—206
  5. Аполлодор. I 6, 1—2

Література[ред.ред. код]

  • Словник античної мітології / Упоряд. Козовик І. Я., Пономарів О. Д. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2006. — 312с.
  • Мифы народов мира. Энциклопедия. (В 2 томах). Гл. ред. С. А. Токарев.— М.: «Советская энциклопедия», 1980. Т. I, с. 300.

Див. також[ред.ред. код]