Очікує на перевірку

Ласло Текеш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Тьокеш Ласло)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ласло Текеш
угор. Tőkés László
Ласло Текеш
Ласло Текеш
Нині на посаді
Народився1 квітня 1952(1952-04-01) (72 роки)
Клуж-Напока, Румунська Народна Республіка
Відомий якполітик, парох
ГромадянствоРумунія
Alma materProtestant Theological Institute of Clujd (1975)
Політична партіянезалежний політик
БатькоІштван Текеш
Професіяполітик
єпископ
РелігіяКальвініст
Нагороди
tokeslaszlo.ro

Ласло Текеш[1] (також Ласло Тьокеш (або Василь Тьокеш)[2], рум. Vasile Tekeș, угор. Tőkés László; 1 квітня 1952, Клуж-Напока) — угорський протестантський єпископ в Румунії. Також румунський політик, трансільванський угорець, який став однією з ключових фігур Румунської революції 1989.

Депутат Європейського парламенту.

Біографія

[ред. | ред. код]

Іштван Текеш — батько Ласло Текеша — був професором теології. Коли Ласло виповнилося 16 років, 1968 Ніколае Чаушеску ліквідував, прикриваючись адміністративно-територіальною реформою, Муреш-Угорську автономну область — це залишило важке враження в душі юного угорця.

З 1970 Ласло — активний учасник Угорського національного підпілля. Закінчив 1975 Протестантський теологічний інститут Клуж-Напока, став священнослужителем Реформатської церкви в Соціалістичній республіці Румунія, тісно пов'язаної з Угорською реформатською церквою. У 1980-ті роки Текеш регулярно передавав за кордон відомості про неблагополучну ситуацію з прав людини в Соціалістичній республіці Румунія.

«Ми змогли донести наші проблеми до Угорщини, Канади, США …»
 — згадує Текеш. У 1986 році був призначений помічником пастора в Тімішоарі — місті зі змішаним угорсько-румунсько-німецьким населенням. Трохи згодом — зайняв місце пастора. Сміливо викривав сваволю чиновників і злочини комуністичної влади.

1989 Текеш обраний орадським протестантським єпископом (Орадя). У середині грудня 1989 комуністична влада спробувала виселити Текеша з власного будинку. Та парафіяни оточили будинок живим кільцем для захисту єпископа. Пізніше до них почали приєднуватися й опозиційно налаштовані румуни. Чутки про події біля єпископського будинку збурили Тімішоару, а звідти це поширилося на всю Соціалістичній республіку Румунія і стало поштовхом до початку революції.

16 грудня проти тімішоарців застосовані водомети, а 17 грудня Чаушеску віддав наказ збройним силам стріляти в демонстрантів на враження. За різними оцінками (офіційним і неофіційним), вбито від 50 осіб до 10 тисяч осіб.

Текеш став одним із співавторів Тімішоарської прокламації 11 березня 1990.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Шімон І. П. Демократична революція в Румунії 1989 р.: передумови, зміст, особливості / І. П. Шімон // Форум права. — 2015. — № 1. — С. 371—376 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 грудня 2016. Процитовано 7 квітня 2022.
  2. Брусиловська О. І. Регіональні особливості сучасного націоналізму в посткомуністичних країнах Європи: фрагментація vs. глобалізація // Вісник ОНУ. Серія: Соціологія і політичні науки. — 2011. — Т. 16. — Вип. 10. — С. 863—869 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 грудня 2016. Процитовано 23 грудня 2016.

Джерела

[ред. | ред. код]