Тюріна Галина Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тюріна Галина Миколаївна
Ім'я при народженні рос. Галина Николаевна Тюрина
Народилася 19 липня 1938(1938-07-19)
Москва, РРФСР, СРСР
Померла 21 липня 1970(1970-07-21) (32 роки)
Уральські гори
·утоплення
Країна  СРСР
Діяльність математик
Alma mater механіко-математичний факультет МДУd
Галузь алгебрична геометрія і математика
Науковий ступінь кандидат фізико-математичних наук
Науковий керівник Шафаревич Ігор Ростиславович
Брати, сестри Тюрін Андрій Миколайовичd
У шлюбі з Dmitry Borisovich Fuchsd

Галина Миколаївна Тюріна (19 липня 1938(19380719), Москва, СРСР — 21 липня 1970, Полярний Урал) — радянська математикиня, фахівчиня з алгебричної геометрії, кандидатка фізико-математичних наук, учениця І. Р. Шафаревича[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчила механіко-математичний факультет МДУ[ru]. Учениця І. Р. Шафаревича.

Старша сестра математика А. М. Тюріна[ru]. Була одним з помічників і охоронців архіву[ru] письменника О. І. Солженіцина[2].

Трагічно загинула під час туристичного байдаркового походу на річці Лонгот'єган[ru] (Полярний Урал)[3][4].

Наукові інтереси[ред. | ред. код]

Основні праці в галузі комплексної алгебричної геометрії (класифікація алгебричних многовидів, теорія особливих точок алгебричних многовидів і аналітичних поверхонь, K3-поверхні[ru])[3].

Іменем Г. М. Тюріної названо одне з основних понять теорії деформацій — резольвента Тюріної[5] . Вона вперше побудувала ефективні версальні деформації для неповних перетинів (ростків комплексних просторів[en]); рукопис, що містить розроблену нею конструкцію формальної версальної деформації для будь-якого ростка з єдиною особливою точкою, залишилася неопублікованою[6]. За словами В. І. Арнольда, Г. М. Тюріна вперше застосувала «трансцендентні», топологічні методи до дослідження особливих точок гіперповерхонь[7].

1969 року Г. М. Тюріна знайшла розмірність бази напівуніверсальної деформації особливої точки гіперповерхні, яка була названа числом Тюріної.[8]

Наукові праці[ред. | ред. код]

Родина[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Список учеников И. Р. Шафаревича на сайте МИАН. Архів оригіналу за 16 січня 2018. Процитовано 5 квітня 2020.
  2. Солженицын А. И.. Бодался телёнок с дубом. — Пятое дополнение: «Невидимки»
  3. а б Арнольд В. И., Гельфанд И. М., Манин Ю. И., Мойшезон Б. Г., Новиков С. П., Шафаревич И. Р.. Галина Николаевна Тюрина (некролог). — УМН, 26:1(157) (1971). Архів оригіналу за 29 вересня 2019. Процитовано 5 квітня 2020.
  4. Лонготьеган 2003. Отчёт о водном походе на четырёхместном катамаране по р.р. Немуръеган — Лонготьеган (Полярный Урал), или Путешествие Туда и Обратно. Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 5 квітня 2020.
  5. Паламодов В. П.. Деформации комплексных пространств. — Комплексный анализ — многие переменные — 4, Итоги науки и техн. Сер. Соврем. пробл. мат. Фундам. направления, 10, ВИНИТИ, М., 1986, стр. 142. Архів оригіналу за 8 квітня 2018. Процитовано 5 квітня 2020.
  6. Паламодов В. П.. Деформации комплексных пространств. — УМН, 31:3(189) (1976), стр. 138. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 5 квітня 2020.
  7. Арнольд В. И. Критические точки гладких функций и их нормальные формы. — [Архівовано 21 листопада 2015 у Wayback Machine.] УМН, 30:5(185) (1975), стр. 20
  8. Masahiro Watari. On the Tjurina Number of Plane Curve Singularities [Архівовано 6 червня 2014 у Wayback Machine.].
  9. Каценелинбойген Арон. Воспоминания. Архів оригіналу за 26 квітня 2015. Процитовано 28 вересня 2014.

Посилання[ред. | ред. код]