Убий підараса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Убий підараса
Зображення
Віктор Янукович, колишній президент України
Автор Винничук Юрій Павлович
Дата публікації вересень 2011
Присвячено Янукович Віктор Федорович

«Уби́й підара́са!» — вірш українського письменника та поета Юрія Винничука, який вийшов у вересні 2011 року. Був публічно продекламований автором з алюзією на президента України Віктора Януковича під час відзначення 176-ї річниці з дня народження Леопольда фон Захер-Мазоха у Львові[1].

Поширення[ред. | ред. код]

Вперше з'явився на Facebook (підписаний відомим псевдонімом Винничука Юзьо Обсерватор), а потім публічно був прочитаний автором на літературному вечорі «НЕП» (Ніч Еротичної Поезії)[2]. На кінець січня 2012 року став інтернет-мемом.

Вірш двічі прозвучав також на «Львівській Хвилі» у прямому ефірі, після чого ведучого програми Андрія Великого керівництво радіостанції відправило у тритижневу оплачувану відпустку[3].

Короткий опис[ред. | ред. код]

Вірш «Убий підараса» Юрій Винничук почав писати за часів Леоніда Кучми, тоді він називався «Убий президента», але його так і не було завершено. Наприкінці президентського терміну Віктора Ющенка Винничук зрозумів, що час уже писати вірш про те, як «убити в собі ющенка», аж тут настав час президенства Віктора Януковича. За власним визначенням автора, він написав «вірш тупий, простий, дохідливий».[4]

Вірш Юрія Винничука є зразком літератури постмодерну з характерною для неї іронією, вживанням ненормативної лексики, цитуванням та переінакшенням відомих літературних творів. Подібними стилістичними прийомами користуються, наприклад, фронтмен гурту ВВ Олег Скрипка у текстах своїх пісень, в яких пародіюються радянські стереотипи примітивізації народної культури, або словенський гурт Laibach, що з пародійною метою послуговується у своїх авангардистських композиціях естетикою та стереотипами націонал-соціалізму.

Вірш Винничука розвиває скандально відоме гасло київських футбольних уболівальників «Спасибо жителям Донбасса…», використовуючи стилістику публіцистичної поезії на кшталт хрестоматійного вірша Володимира Сосюри «Любіть Україну». Рефрен вірша відлунює відомою з радянських часів пропагандистською фразою Іллі Еренбурга «Убей немца».

За словами Винничука, вірш уже стає народним: «люди його переписують і цитують, а крім того, цю поезію переклали вже російською та англійською мовами». Винничук також зазначив, що, на його думку, «художній рівень цього твору не надто високий, однак у цьому випадку це добре, бо високу поезію оцінили б кілька тисяч, а цей публіцистичний вірш вже здобув визнання багатьох тисяч людей в Україні та за її кордонами»[5].

Текст[ред. | ред. код]

Опублікований на сайті інтернет-видання «Лица»[6]:

Настала пора, коли кожен із нас
Постав перед вибором часу:
До влади прийшли бандюки й брехуни,
Наперсточники й свинопаси.
Здолали державу і склали до ніг,
П’ючи нашу кров як вампіри,
А їхній пахан, ледь прибитий яйцем,
Веде нас до прірви.
Бандитом він був і бандитом зоставсь
Тепер уже вищого класу.
Бо вже не шапки, а мільйони краде –
Убий підараса.

За те що Вкраїну продав ворогам
І заповіти Тараса,
Привів табачню і московських попів –
Убий підараса.

Табачніки правлять свій відьомський бал,
Зійшла, мов зоря, їхня раса.
Ми знову раби й малороси-хохли –
Убий підараса.

Тебе не забуде Вкраїна коли,
Шахтарю з Донбасу,
Ти візьмеш у руки сталеве кайло
І вб’єш підараса.

Нема в нас святішої більше мети
Чи іншого спасу!
У Бога прощення піди попроси
І вбий підараса.

Коли на тарілочці нас подадуть
Кремлю, що вже плямкає ласо,
То буде запізно, повстань і убий!
Убий підараса!

Питання порнографії[ред. | ред. код]

Юрій Винничук відкидає звинувачення щодо порнографічності вірша[7]. За «Коротким словником жаргонної лексики» Лесі Ставицької лексема «підарас» означає «нікчемну людину, дії і вчинки якої викликають роздратування», тобто це слово суттєво втратило своє первинне значення «гомосексуал»[8]. До того ж саме лише використання нецензурного слова не має жодного прямого стосунку до текстів порнографічного характеру. Так само відсутня порнографічність у простому констатуванні приналежності до сексуальної меншини, навіть якщо для цього послуговуються лайливими словами, хоча сам Винничук підкреслює, що має на увазі інше значення цього слова і що його вірш не має жодного відношення до сексуальних меншин[9]. На думку Винничука, інтерпретація його вірша як порнографії свідчить про нерозуміння мистецтва та загалом низький рівень інтерпретатора[10]. «Хіба матюки заборонені? Це не аморально. Вони друкуються у творах багатьох сучасних авторів — Чарльза Буковського, Генрі Міллера. У них мат на маті. Тоді половину світової літератури можна притягнути до суду», зазначив Юрій Винничук[11].

Реакція на вірш[ред. | ред. код]

23 січня 2012 року до Юрія Винничука додому прийшли міліціонери з метою одержати письмові пояснення з приводу його вірша[12].

За словами міліціонерів, їхні дії вмотивовані скаргою до прокуратури депутата Верховної Ради від Комуністичної партії України Леоніда Грача. У заяві Грача вірш Винничука названо порнографічним твором, а також таким, що містить заклики до насильницького повалення чинної влади[13].

На підтримку Юрія Винничука у «книгарні Є» був проведений літературний вечір-презентація антології «Ніч Еротичної Поезії». Вечір відбувся 25 січня 2012 року в місті Києві[14].

На захист Юрія Винничука виступив український ПЕН-клуб[15]. «Український ПЕН-центр поділяє позицію письменника щодо протиправних дій державних органів і звертає увагу української та міжнародної громадськості на небезпечну тенденцію відновлення політичної цензури в Україні та дедалі численніші приклади тиску з боку міліції, прокуратури та служби безпеки на письменників, журналістів, науковців і громадських активістів», — йдеться у заяві, підписаній віцепрезидентами Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу Андрієм Курковим і Миколою Рябчуком[15].

Ексміністр внутрішніх справ Юрій Луценко, що перебував в ув'язненні, вішав вірш Винничука у себе в камері[16].

Письменниця Оксана Забужко в інтерв'ю агентству УНІАН прокоментувала вірш так: «Знаєте, мені навіть дещо шкода Винничука, тому що в нього є направду гарні твори, є прекрасні оповідання (дуже люблю його ранні оповідання), він чимало доброго зробив для популяризації нашої забутої культурної спадщини, — і в результаті в шістдесят років отримати всенародне визнання як автор віршика, що його міг би написати будь-який шістнадцятирічний блогер…»[17]. Коментуючи це висловлювання, Юрій Винничук погодився, що шістнадцятирічний блогер міг би написати цей вірш, але зазначив, що за це його би просто знищили[4].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Винничук повторив «Убий підараса» у Львові на біс. // Щоденний Львів, 27.01.2012.
  2. Див.:Юрко Винничук: «Убий підараса» (Відео)
  3. У Львові радіоведучого відправили у вимушену відпустку за «Убий підараса!» // Щоденний Львів, 31.01.2012.
  4. а б Юрій Винничук у «Кабінеті». [Архівовано 14 травня 2012 у Wayback Machine.] // Літературна кав'ярня «Кабінет», 23 лютого 2012 р.
  5. У центрі Львова Винничук наживо виконав «Убий п…са!». Архів оригіналу за 11 грудня 2014. Процитовано 27 січня 2012.
  6. Юрко Винничук: «Убий під***са» (ВІРШ)[недоступне посилання з липня 2019]
  7. Див. коментар Винничука про те, що порнографія в мистецтві в принципі неможлива, і все залежить від сприйняття твору читачем (або він бачить калюжу, або зорі, які в ній відображаються). Юрко Винничук на ТВ-каналі «ЗІК» роз'яснив свою позицію та що він мав на увазі (Відео)
  8. Леся Ставицька, Короткий словник жаргонної лексики української мови, Київ: Критика, 2003, с. 205, 206. — Слово «підарас» визначається як «те саме, що підер2», друге значення слова «підер» — «нікчемна людина, дії і вчинки якої викликають роздратування» У словнику наведено приклади використання слова саме в цьому значенні у творах Юрія Андруховича, Сергія Жадана, Євгена Пашковського.
  9. У центрі Львова Винничук наживо виконав «Убий п…са!» (27.01.2012). Архів оригіналу за 11.12.2014. Процитовано 27.01.2012.
  10. Див. згадане вище інтерв'ю.
  11. Мене дивує, що вірш «Убий пі…са» обурив опозиціонера Леоніда Грача — Винничук
  12. До Винничука прийшла міліція — через вірш «Убий під***аса»
  13. До письменника прийшла міліція — через вірш «Убий під***аса»
  14. Глядачі «Ночі Еротичної Поезії» разом декламували «Убий підараса» і закликають усіх у такий спосіб підтримати Винничука
  15. а б Світу скаржаться на цензуру в Україні через автора вірша «Убий піда**са»
  16. Юрій Луценко повісив вірш Винничука у себе в камері
  17. Оксана Забужко. Мене непокоять морди при владі, але ще більше — непритомність нації // Уніан, 13.02.2012.

Посилання[ред. | ред. код]