Закордонні візити Віктора Януковича

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віктор Янукович під час Саміту з ядерної безпеки разом із Президентом Казахстану Нурсултаном Назарбаєвим та Президентом Росії Дмитром Медвєдєвим у квітні 2010 року.
Віктор Янукович із Президентом Польщі Броніславом Комаровським у лютому 2011 року.
Зустріч Віктора Януковича з Президентом Бразилії Ділмою Русеф під час візиту до Бразилії у жовтні 2011 року.

Список міжнародних візитів Віктора Януковича містить перелік усіх його офіційних поїздок за кордон під час його президентства з 25 лютого 2010 до 22 лютого 2014 року.

Візити[ред. | ред. код]

2010[ред. | ред. код]

Країна Місце Дати Інформація
Бельгія Бельгія Брюссель 1 березня[1] У ході візиту Віктор Янукович зустрівся з керівництвом Європейського Союзу: з президентом Європейської комісії Жозе Мануелем Баррозу, президентом Європейської ради Германом Ван Ромпеєм, президентом Європейського парламенту Єжи Бузеком та верховним представником ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кетрін Ештон. Під час зустрічей узгоджувались питання щодо скасування візового режиму для громадян України, а також підготовки Угоди про асоціацію України з ЄС[2].
Росія Росія Москва 5 березня
Казахстан Казахстан Астана 7 квітня[3]
США США Вашингтон 12—13 квітня
Франція Франція Страсбург 27 квітня[4]
Білорусь Білорусь Мінськ 29 квітня[5]
Греція Греція Афіни, Салоніки 6—7 червня[6]
Казахстан Казахстан Астана 5 липня[3]
Німеччина Німеччина Берлін 30 серпня[7]
КНР КНР Пекін, Гонконг, Шанхай 1—6 вересня[8]
США США Нью-Йорк 22 вересня[9]
Франція Франція Париж 7—8 жовтня[10]
Литва Литва Вільнюс 14 жовтня[11]
Бельгія Бельгія Брюссель 22 листопада[12]
Казахстан Казахстан Астана 1 грудня[3] Саміт ОБСЄ в Астані[13].
Латвія Латвія Рига 15 грудня[14] На початку був запланований на 2 дні[15].

2011[ред. | ред. код]

Країна Місце Дати Інформація
Японія Японія Токіо, Кіото 18—20 січня[16] Перерваний через вибухи у Макіївці[16]. Візит планувався до 21 січня з відвідинами міста Осака[17].
Швейцарія Швейцарія Давос 27—28 січня[18]
Польща Польща Варшава, Гданськ 3—4 лютого[19]
В'єтнам В'єтнам Ханой 25—27 березня[20]
Сінгапур Сінгапур Сінгапур 28—29 березня[20]
Бруней Бруней Бандар-Сері-Бегаван 30—31 березня[20]
Азербайджан Азербайджан Баку 28—29 квітня[21]
Польща Польща Варшава 27—28 травня[22]
Словаччина Словаччина Братислава 17 червня[23]
Франція Франція Страсбург 21 червня[24]
Польща Польща Гданськ 30 серпня[25]
Туркменістан Туркменістан Ашгабат 12—13 вересня[26]
США США Нью-Йорк 19—23 вересня[27]
Греція Греція Афіни 6—7 жовтня[28]
Куба Куба Гавана 20—23 жовтня[29]
Бразилія Бразилія Бразиліа 23—25 жовтня[30]
Польща Польща Варшава 15 листопада[31]
Ізраїль Ізраїль Тель-Авів 30 листопада — 1 грудня[32]
Туреччина Туреччина Анкара 22 грудня[33]
Таджикистан Таджикистан Душанбе 2—3 вересня[34]

2012[ред. | ред. код]

Країна Місце Дати Інформація
Швейцарія Швейцарія Давос 25—27 січня[35]
Німеччина Німеччина Мюнхен 3—4 лютого[36]
Росія Росія Москва 19—20 березня[37]
Південна Корея Південна Корея Сеул 26 березня[38]
Йорданія Йорданія Амман 16—17 квітня[39]
Росія Росія Москва 15 травня[40]
США США Чикаго 21 травня[41]
Туреччина Туреччина Анкара 5 червня
Польща Польща Варшава 8 червня[42]
США США Нью-Йорк 24—26 вересня[43]
Росія Росія Москва 22 жовтня[44]
Кіпр Кіпр Нікосія 8—9 листопада[45]
ОАЕ ОАЕ Абу-Дабі 25—27 листопада[46]
Катар Катар Доха 27—28 листопада[46]
Туркменістан Туркменістан Ашгабат 4—5 грудня[47]
Індія Індія Нью-Делі 9—12 грудня[48]
Азербайджан Азербайджан Баку 12 грудня[21]

2013[ред. | ред. код]

Країна Місце Дати Інформація
Швейцарія Швейцарія Давос 23—24 січня
Литва Литва Вільнюс 6 лютого
Туркменістан Туркменістан Ашгабат 12—14 лютого
Польща Польща Вісла 20 лютого
Бельгія Бельгія Брюссель 25 лютого
Росія Росія Москва 4 березня
Польща Польща Варшава 22 березня
Росія Росія Сочі 26 травня
Казахстан Казахстан Астана 28—29 травня
Польща Польща Вісла 3 липня
Польща Польща Краків 7 жовтня
Туреччина Туреччина Анкара 9 жовтня
Естонія Естонія Таллінн 15 жовтня
Білорусь Білорусь Мінськ 25 жовтня
Австрія Австрія Відень 21 листопада
Литва Литва Вільнюс 28 листопада
КНР КНР Пекін 3—6 грудня
Росія Росія Сочі 6 грудня
Росія Росія Москва 16—17 грудня

2014[ред. | ред. код]

Країна Місце Дати Інформація
Росія Росія Сочі 6—7 лютого

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Янукович відбув із першим президентським візитом до Брюсселя. ТСН. 1 березня 2010. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 березня 2014.
  2. ↑ Європейська інтеграція – ключовий пріоритет, а співпраця з НАТО триватиме – Віктор Янукович. Радіо Свобода. 1 березня 2010. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 11 квітня 2014.
  3. ↑ а б в Політичні відносини між Україною та Казахстаном. Архів оригіналу за 8 грудня 2013. Процитовано 31 березня 2014.
  4. ↑ Янукович со свитой улетел в Страсбург. Сегодня. 27 квітня 2010. Процитовано 31 березня 2014.(рос.)
  5. ↑ В.Янукович 29 квітня здійснить одноденний візит до Білорусі. РБК Україна. 28 квітня 2010. Процитовано 31 березня 2014.
  6. ↑ Янукович у Греції. Туризм за державні кошти. Українська правда. 9 червня 2010. Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 31 березня 2014.
  7. ↑ Меркель закликають запитати Януковича про свободу слова в Україні. Deutsche Welle. 30 серпня 2010. Процитовано 31 березня 2014.
  8. ↑ Що Янукович робитиме у Китаї (програма візиту). ТСН. 1 вересня 2010. Архів оригіналу за 14 вересня 2014. Процитовано 31 березня 2014.
  9. ↑ Янукович рассказал ООН о "существенном прогрессе" Украины. Подробности. 22 вересня 2010. Архів оригіналу за 25 вересня 2010. Процитовано 31 березня 2014.(рос.)
  10. ↑ Янукович відбув до Франції з офіційним візитом. ТСН. 7 жовтня 2010. Архів оригіналу за 24 березня 2011. Процитовано 31 березня 2014.
  11. ↑ Політичні відносини між Україною та Литвою. Архів оригіналу за 30 березня 2014. Процитовано 31 березня 2014.
  12. ↑ Насладиться речью Януковича на саммите Украина-ЕС в день Оранжевой революции можно будет он-лайн. Факты. 21 листопада 2010. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 31 березня 2014.(рос.)
  13. ↑ Саммит ОБСЕ 2010 в Астане [Архівовано 20 жовтня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
  14. ↑ Двосторонні латвійсько-українські відносини. Архів оригіналу за 18 липня 2009. Процитовано 31 березня 2014.
  15. ↑ Янукович знизив статус візиту до Латвії, відмовившись іти в музей радянської окупації. Історична правда. 16 грудня 2010. Архів оригіналу за 20 січня 2014. Процитовано 31 березня 2014.
  16. ↑ а б Янукович скоротив візит до Японії через вибухи в Макіївці. ТСН. 20 січня 2011. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 31 березня 2014.
  17. ↑ Розпочався офіційний візит В.Януковича до Японії. РБК Україна. 18 січня 2011. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 31 березня 2014.
  18. ↑ Янукович сегодня посетит Давос с рабочим визитом. Подробности. 27 січня 2011. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 31 березня 2014.(рос.)
  19. ↑ Янукович у Польщі: візит із запізненням на рік. Deutsche Welle. 4 лютого 2011. Процитовано 31 березня 2014.
  20. ↑ а б в Застуджений Янукович уже пакує валізи на поїздку. Українська правда. 24 березня 2011. Архів оригіналу за 25 квітня 2014. Процитовано 31 березня 2014.
  21. ↑ а б Візити високого рівня. Архів оригіналу за 26 вересня 2016. Процитовано 6 липня 2019.
  22. ↑ Янукович і Обама перетнуться у Варшаві. Українська правда. 13 травня 2011. Архів оригіналу за 25 квітня 2014. Процитовано 31 березня 2014.
  23. ↑ Сьогодні Янукович здійснить офіційний візит до Словаччини. УНІАН. 17 червня 2011. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 2 квітня 2014.
  24. ↑ ВІЗИТ В.ЯНУКОВИЧА ДО СТРАСБУРГА. ЗАЯВИ. УНН. 21 червня 2011. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 квітня 2014.
  25. ↑ Події за темами: Робочий візит Віктора Януковича до Польщі. УНІАН. 30 серпня 2011. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 31 березня 2014.
  26. ↑ Янукович їде за туркменським газом. Український тиждень. 9 вересня 2011. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 31 березня 2014.
  27. ↑ Янукович виступить в ООН. Український тиждень. 16 вересня 2011. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 2 квітня 2014.
  28. ↑ Янукович їде до Греції поговорити про кризу - посол. Економічна правда. 5 жовтня 2011. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 31 березня 2014.
  29. ↑ Янукович сьогодні почне візит до Республіки Куба. РБК Україна. 20 жовтня 2011. Процитовано 5 квітня 2014.
  30. ↑ Янукович завершив державний візит до Бразилії. РБК Україна. 26 жовтня 2011. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 5 квітня 2014.
  31. ↑ Візит Януковича до Польщі як індикатор для ЄС. Радіо Свобода. 15 листопада 2011. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 31 березня 2014.
  32. ↑ Янукович відлітає до Ізраїлю. УНІАН. 30 листопада 2011. Архів оригіналу за 30 вересня 2014. Процитовано 31 березня 2014.
  33. ↑ Янукович вирушив до Туреччини. Корреспондент.net. 22 грудня 2011. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 31 березня 2014.
  34. ↑ Президент України Віктор Янукович завершив робочий візит до Республіки Таджикистан. Zik. 3 вересня 2011. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 31 березня 2014.
  35. ↑ Януковича від Давосу вже не відговорити. Коментарі. 23 січня 2012. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 2 квітня 2014.
  36. ↑ Янукович у Мюнхені відчує себе… Кучмою. Радіо Свобода. 3 лютого 2012. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 2 квітня 2014.
  37. ↑ Політолог: Янукович показує свою проросійськість перед Москвою. Корреспондент.net. 19 березня 2012. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 2 квітня 2014.
  38. ↑ У Сеулі сьогодні відкривається саміт з питань ядерної безпеки. РБК Україна. 26 березня 2012. Процитовано 31 березня 2014.
  39. ↑ Янукович завтра поїде до Йорданії. УНІАН. 15 квітня 2012. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 2 квітня 2014.
  40. ↑ Путін закликає Україну до тіснішої інтеграції. Newsru.ua. 16 травня 2012. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 2 квітня 2014.
  41. ↑ Регіонали вважають візит Януковича у Чикаго проривом ізоляції. Zik. 22 травня 2012. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 2 квітня 2014.
  42. ↑ Янукович відбув до Польщі на відкриття Євро-2012. Укрінформ. 8 червня 2012. Архів оригіналу за 15 квітня 2014. Процитовано 2 квітня 2014.
  43. ↑ Українці у США збираються зустріти Януковича протестами. Український тиждень. 24 вересня 2012. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 2 квітня 2014.
  44. ↑ В адміністрації Путіна розповіли про візит Януковича до Москви: «Так, нічого нового». Дзеркало тижня. 23 жовтня 2012. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 2 квітня 2014.
  45. ↑ Янукович зібрався на Кіпр. Український тиждень. 7 листопада 2012. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 2 квітня 2014.
  46. ↑ а б Янукович прибыл в Катар c официальным визитом. Лівий берег. 27 листопада 2012. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 2 квітня 2014.(рос.)
  47. ↑ Завтра Янукович отправляется в Туркменистан. ЛІГА.Новости. 3 грудня 2012. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 2 квітня 2014.
  48. ↑ Януковича в Індії зустріли гімном і військовими. ТСН. 10 грудня 2012. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 2 квітня 2014.

Посилання[ред. | ред. код]

Президентство
Прем'єрства
Вибори
Репресії
Критика
Родина
Курйози
Інше
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Закордонні_візити_Віктора_Януковича&oldid=39450242