Очікує на перевірку

Воплі Відоплясова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з ВВ (гурт))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Воплі Відоплясова
фотографія
Основна інформація
ЖанрРок, панк-рок, фолк-рок, психоделічний рок, пост-панк
Рокиз 1986
КраїнаУкраїна
МістоКиїв
МоваУкраїнська, російська
СкладОлег Скрипка
Сергій Сахно
Євген Рогачевський
Колишні
учасники		Юрій Здоренко (1986-1991)
Олександр Піпа (1986-2007)
vopli.com.ua
Воплі Відоплясова у Вікісховищі

Воплі Відоплясова (також Vopli Vidopliassova, VV та ВВ) — український рок-гурт, створений у 1986 році. «Воплі Відоплясова» є засновниками українського рок-н-ролу та неостилю етно-рок (гурт здобув премію «Celebrity Awards 2020» в номінації «Кращий етно-рок гурт»[1]). Гурт ВВ одними з перших виконували рок українською мовою за межами України.

Історія

[ред. | ред. код]

Заснування

[ред. | ред. код]

Засновниками гурту стали гітарист Юрій Здоренко і басист Олександр Піпа, які до цього з 1984 року грали хеві-метал в гурті «SOS». Переломним моментом для друзів-музикантів став 1986 рік, коли сталася зустріч Здоренка і Піпи з музикантом-шоуменом Олегом Скрипкою. Четвертим учасником «ВВ» став ударник Сергій Сахно. Назву нового гурту запропонував Олександр Піпа, що у той час зачитувався Достоєвським: Відоплясов — одержимий літературною діяльністю лакей з «Села Степанчикова та його мешканців». Свої опуси, сповнені зойками душі, він називав «Воплями».

Музика гурту відчула помітний вплив рок-н-ролу, панку і різноманітних етно-стилів. Національного колориту додавало використання української мови. Музичної освіти ніхто з «ВВ» не має. Скрипка прийшов в рок-н-рол з театру і з військового заводу, де після навчання в Київському політехнічному інституті працював інженером. Здоренко був водопровідником. Сахно вчився барабанної справи в ударника київського мюзик-холу. А Піпу вигнали з музичної школи ще в молодших класах. «Я жодного разу не зустрічав басиста, який грав би гірше за мене», — чесно признається Олександр.

У 1987 році «ВВ» дебютували на фестивалі Київського рок-клубу, відразу взявши приз «Гурт року». «Піснею року» став їх «Плач Ярославни». У першій концертній програмі колективу звучали пісні «Товариш майор», «Розмова з Махатмою», «Були деньки» і «Танці». Саме «Танці» стали неофіційним гімном гурту. Цей твір перетнув кордони республіки і познайомив решту міст Радянського Союзу з багатообіцяючими дебютантами з Києва. У 1988 році «Воплі» разом із земляками з «Колезького асесора» і «Рабботи Хо» організували так звану «Рок-артіль» і почали гастролювати по країні. Відбулися концерти на вільнюському «Рок-форумі-88» (диплом фестивалю), дебют в московському БК ім. Горбунова, зйомки у французькому фільмі «Рок довкола Кремля», де «ВВ» символізували національну українську рок-музику, виступи на фестивалях «Київ — Варшава», «Рок-сирок». Скрізь концерти проходили з незмінним успіхом, а в Україні «ВВ» стали практично національними героями.

Європа

[ред. | ред. код]

У 1990 році «ВВ» провели гастролі по європейських країнах, де їхня слов'янська екзотика припала до смаку. Особливо шоу у виконанні Олега Скрипки полюбилося французам, які в березні 1990-го запропонували гурту контракт на випуск декількох компакт-дисків. Запис одного з французьких концертів в 1991 році вийшов на диску «Або-або», який став дебютним вініловим релізом нової незалежної фірми «Буротіна Продакшн» і першою довгограючою платівкою «ВВ».

У 1991 році двоє з «ВВ» — Скрипка і Піпа — переїжджають до Парижа. Творче відрядження затягнулося на п'ять років. Скрипка знаходить постійну роботу художнього керівника дівочого хору в паризькому театрі Філіппа де Куплє. «ВВ» стали інтернаціональним квартетом, коли в склад влилися гітарист Філіпп Можа і барабанщик Стефан Муфліє. У такому вигляді команда інколи виступала в клубах Парижа і пару разів навіть була з концертами в колишньому Радянському Союзі. «Французький період» продовжувався до 1996 року. «Напевно, тепер вже ні за що у світі не став би жити в Парижі. Складне місто для життя», — говорив Скрипка через декілька років після повернення.

Повернення

[ред. | ред. код]

Після повернення до Києва, гурт відправив додому французів, поповнивши склад Сергієм Сахном і новим гітаристом Євгеном Рогачевським. Колишній лідер гурту «Раббота Хо» Сергій Попович був узятий на посаду саунд-продюсера.

У 1997 році був підписаний довгостроковий контракт з компанією Gala Records, що видала альбом «Музіка» з новими суперхітами «Весна» і «Юра».

У 1998 році побачив світ диск «Країна мрій», значну частину якого склали композиції початку 90-х років. Подібній практиці «ВВ» вірні досі: у нові альбоми неодмінно входять декілька архівних записів.

Наступна пластинка «Хвилі Амура» вийшла на початку 2000 року. Разом зі свіжими хітами «Любов» і «Були на селі» сюди увійшли і декілька дуже старих пісень, наприклад, «Розмова з Махатмою», але особливо «ВВ» порадували новою композицією «День народження» — успіху пісні дуже посприяв вдалий відеокліп з сюжетом у дусі індійських кінофільмів. Хлопці мали гарний вигляд в образах гарячих індійських парубків.

У 2000 році «Воплі Відоплясова» побували на гастролях в Ізраїлі і США, а також виступили перед американським президентом Біллом Клінтоном під час його офіційного візиту в Україну.

У 2004 році гурт взяв участь в Помаранчевій революції.

У 2006 році виходить студійний альбом «ВВ» під назвою «Були деньки», присвячений 20-річчю гурту. У січні 2007 року колектив покидає Олександр Піпа.[2] У ювілейний тур по містах України з гуртом вирушає новий басист Олексій Мельченко.

У 2008 році гурт записує рок-версію Державного гімну України, а також випускає подвійний концертний альбом, що відтворює виступ колективу на фестивалі «Рок Січ».

Напередодні нового 2009 року виходить сингл з новим потенційним хітом — піснею «Ладо».

У 2009 році гурт брав участь у нацвіборі на «Євробачення», проте знявся з конкурсу напередодні півфіналу[3] (рос.) через незацікавленість потенційних спосорів.

2013

[ред. | ред. код]

«ВВ» стають учасниками першого російського «випуску» популярного міжнародного фестивалю світової музики World of Music, Art and Dance (WOMAD) Russia, який пройшов у Кисловодську з 20 по 22 вересня 2013.[4] З 20 жовтня цього ж року гурт «Воплі Відоплясова» вирушає в тур містами України, в підтримку свого нового 10-го ювілейного альбому, що називається «Чудовий Світ».[5] Ексклюзивна концертна презентація диску відбулася 28 листопада у Львові на майданчику Національного академічного українського драматичного театру ім. М. Заньковецької.

2014

[ред. | ред. код]

У серпні 2014-го концерти «ВВ» в Москві та Кубані скасували без офіційного занесення музикантів до будь-якого «чорного списку»: «Ми вже в цьому списку і до Росії їздити не можемо. У нас були заплановані два концерти — на Кубані і в Москві. Їх скасували, тому що ми українці»[6]

2015—2017

[ред. | ред. код]

«Ми починали з панк-року, потім грали етно-рок, зараз експериментуємо з електронним та оркестровим звучанням — це пошук ідеальної музичної форми, — говорить Олег Скрипка. — Якщо ти не змінюєшся, не розвиваєшся — то зупиняєшся. Потреба кожного артиста — оновлюватися, рости професійно. Навіть відомі пісні, котрі ми граємо багато років, завжди намагаємося виконувати по-новому, шукати інші варіанти подачі, аби пісня звучала яскраво», — говорить Скрипка.

В останні два роки ВВ багато гастролюють світом та Україною. Були на гастролях у США, Канаді, країнах Балтії, Данії, Німеччині та інших країнах.[7]

У 2016 році ВВ відсвяткували тридцятирічний ювілей творчої діяльності та 10 березня зіграли великий ювілейний концерт у Палаці спорту[8]. Він став початком всесвітнього ювілейного туру «ВВ XXX». Музиканти зіграли концерти в Америці, Канаді, Англії, Латвії, Франції, Греції та Білорусі.[9]

Олег Скрипка багато разів виступав перед українськими бійцями на передовій, зокрема у Дебальцевому, у прифронтових містах та селах, у госпіталях. Влітку 2016-го «Воплі Відоплясова» здійснили «Фронтовий тур ВВ», виступивши перед бійцями на передовій у Мар'їнці, Костянтинівці та Селідово.[10]

В травні 2017 гурт залишив басист Олексій Мельченко. На його місце прийшов молодий басист з групи Animals session Микола Усатий.

Сьогодні «Воплі Відоплясова» — один з найпопулярніших у світі українських рок-колективів, що дає до 200 концертів на рік і, за словами відомого російського журналіста Артемія Троїцького, є «еталоном „живо-концертного“ східнослов'янського рок-бенда, і еталоном досі неперевершеним».

2018—2019

[ред. | ред. код]

На початку 2019 року гурт презентував свій новий сингл «Лазня».[11]

Склад

[ред. | ред. код]

Теперішні учасники

[ред. | ред. код]

Колишні учасники

[ред. | ред. код]

Схема

[ред. | ред. код]

Дискографія

[ред. | ред. код]

Студійні альбоми

[ред. | ред. код]
Докладніше: Альбоми гурту «Воплі Відоплясова»

Концертні альбоми

[ред. | ред. код]

Збірки реміксів

[ред. | ред. код]

Сингли

[ред. | ред. код]

DVD

[ред. | ред. код]

Неофіційні альбоми

[ред. | ред. код]

Відеокліпи

[ред. | ред. код]

У відеокліпах ВВ простежується любов до українського автопрому. Так в кліпі на пісню Музіка можна побачити автомобіль ЗАЗ-1105 Дана [1] [Архівовано 4 листопада 2014 у Wayback Machine.], а в кліпі на пісню Полонина окрім автомобіля ЛуАЗ-1302 Волинь ще й трактор ХТЗ Т-150 і танк Т-64Б [2] [Архівовано 1 березня 2020 у Wayback Machine.]. У одному з останніх кліпів на пісню Відпустка присутні два кабріолети на базі автомобілів ЗАЗ-965 та ЗАЗ-968 [3] [Архівовано 5 квітня 2016 у Wayback Machine.].

Рік Назва Режисер(и)
1989 «Танці»
1993 «Bartek» (feat. Les VRP)
1996 «Музіка»
«Весна» Олександр Солоха
1997 «Горіла сосна» Євген Митрофанов
«Юра»
1998 «Любов»
1999 «День народження» Ольга Столповська, Дмитро Троїцький
«Були на селі»
2000 «Таємні сфери»
«Не думай»
2001 «День нароDJення (remix)»
2002 «Світ» Михайло Шелепов, Олег Лебідь
2003 «Полонина» Михайло Шелепов
«Сонячні дні» Андрій Лебедєв
«Зоряна осінь» Уляна Шишкіна
2006 «Пісенька»
«Колискова» Олег Цуріков
«Катерина» Роман Бондарчук, Олег Скрипка
«Пісня»
2009 «Ладо» Олег Скрипка, Віктор Скуратовський
«Чіо Чіо Сан»
2010 «Відпустка»
2012 «Щедрик»
«Танцi» (feat. Noize MC, 1Shot) Дмитро Manifest
2013 «Чудовий світ»
2015 «Талалай» Володимир Якименко
«Січові стрільці» Олександр Брова, Віктор Клименко
2016 «Мана» Радіслав Лукін
2017 «Несе Галя» Ана Бастон
«Марш Нової Армії»
«Країна Мрій» Студія «Червоний собака»
2018 «Дібрівонька» Павел Кільдау
«Кобіта» Олена Вінярська
2019 «А-я-я-й» Дмитро Manifest, Дмитро Шмурак
2020 «Купалочка»

(feat. Ніна Матвієнко та Божичі)

Зінаїда Кубар
2021 «Лазня»
«Ми ростем» (feat. Ustym) Наталя Скрипка
«Хвиля» Артем Самбура
«Новий Рік» Аліна Діанова

Нагороди

[ред. | ред. код]
Рік Премія Номінація Результат Примітка Дж.
1998 Золота жар-птиця (1998) Найкращий рок-гурт Перемога [12]
2012 Премія YUNA (2012) Найкращий альбом Перемога [13]
Найкращий гурт Номінація
Найкраща пісня Перемога «Весна»
Найкращий відеокліп Перемога «Весна»
2020 Celebrity Awards 2020 Кращий етно-рок гурт Перемога [1]

Мультимедія

[ред. | ред. код]
  • [[Media:|«День народження»]] ([[:Image:|файл]])
    • Пісня з альбому «Хвилі амура», 2000

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Вопли Видоплясова // Алексеев А., Бурлака А., Сидоров А. [[https://web.archive.org/web/20171217220108/http://www.japson.ru/gold/books-r/soviet.htm Архівовано 17 грудня 2017 у Wayback Machine.] Кто есть кто в советском роке. Иллюстрированная энциклопедия отечественной рок-музыки.] — Москва: Издательство МП «Останкино», 1991. — 320 с. + 64 с. ил.
  • Стогов, Илья. Песни западных славян. Вопли Видоплясова. Ляпис Трубецкой. — Амфора, 2007. — 192 с.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Ольга Сумская актриса года, а Александр Жеребко молодой деятель искусств - премия «Celebrity Awards 2020» - (рос.). Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 25 вересня 2020.
  2. ↑ З «ВВ» пішов Піпа[недоступне посилання з травня 2019]
  3. ↑ В Украине прошел полуфинал отборочного тура на «Евровидение-2009». Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 20 грудня 2019.
  4. ↑ ВВ станут гостями российского WOMAD. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 29 вересня 2013.
  5. ↑ «Воплі Відоплясова» анонсировали всеукраинский тур. Архів оригіналу за 1 жовтня 2013. Процитовано 29 вересня 2013.
  6. ↑ Гурту «Воплі Відоплясова» заборонили в'їзд до Росії. Архів оригіналу за 21 серпня 2014. Процитовано 21 серпня 2014.
  7. ↑ Афіша – www.krainamriy.com. www.krainamriy.com (укр.). Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 26 січня 2017.
  8. ↑ ВВ ХХХ років Київ, 10 Березня 2016, 19:00. www.concert.ua (рос.). Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 30 січня 2017.
  9. ↑ Афіша – www.krainamriy.com. www.krainamriy.com (укр.). Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 30 січня 2017.
  10. ↑ Надзвичайні люди, патріоти, українські Герої! – www.krainamriy.com. www.krainamriy.com (укр.). Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 26 січня 2017.
  11. ↑ «Лазня» [Архівовано 17 лютого 2020 у Wayback Machine.] на сайті Нотатки
  12. ↑ ВОТ "ПТИЦА" ПРОЛЕТЕЛА И -- АГА?. www.segodnya.ua (рос.). 11 липня 2022. Процитовано 3 травня 2024.
  13. ↑ Перша церемонія. YUNA 2012. yuna.ua (укр.). Процитовано 8 травня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Воплі_Відоплясова&oldid=43644459