Угорська соціалістична робітнича партія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Угорська соціалістична робітнича партія

угор. Magyar Szocialista Munkáspárt
Країна  Угорська Народна Республіка
Голова партії Янош Кадар (19561988)
Карой Грос (19881989)
Ген. секретар Янош Кадар і Карой Грос
Дата заснування 1 листопада 1956
Дата розпуску 7 жовтня 1989
Штаб-квартира Будапешт
Ідеологія марксизм-ленінізм
науковий соціалізм
кадаризм

Угорська соціалістична робітнича партія (УСРП, угор. Magyar Szocialista Munkáspárt, MSZMP) — правляча партія угорських комуністів у 19561989 роках. 7 жовтня 1989 партія була перетворена в соціал-демократичну і отримала назву Угорська соціалістична партія (УСП).

Історія[ред. | ред. код]

Офіційно створена 1 листопада 1956 замість розпущеної 30 жовтня з ініціативи прем'єр-міністра Імре Надя Угорської партії трудящих (УПТ). Рішення про розпуск УПТ ухвалила Президія Центрального керівництва УПТ, вона ж сформувала Тимчасовий виконком з 7 чоловік на чолі з Яношем Кадаром. До його складу також увійшли Ференц Донат, Шандор Копачі, Геза Лошонці, Дьйордь Лукач, Імре Надь і Золтан Санто. Через те, що у Тимчасовому виконкомі переважали прихильники Імре Надя, після придушення Угорської революції, 4 листопада 1956 був сформований Тимчасовий Центральний комітет УСРП.

11 листопада 1956 року Кадар провів в Будапешті перше засідання Тимчасового Центрального комітету УСРП з 23 членів і 11 кандидатів. Після цього почався процес створення нової партійної структури. Перший пленум Тимчасового ЦК пройшов 2, 3 і 5 грудня 1956 року в Будапешті.

УСРП була реорганізована на базі колишніх кадрів і структур УПТ Яношем Кадаром і групою активістів за підтримки СРСР. Кадар і його прихильники були до певного моменту союзниками Імре Надя, лідера Угорської революції, оскільки, як і він, заперечували сталінізм та інші крайнощі, властиві поваленому режиму Ракоші — Гере, однак, на відміну від Надя, були прихильниками збереження тісних зв'язків з СРСР (Надь прагнув виходу Угорщини з Варшавського блоку і її нейтралітету) і в той же час — широкої політичної амністії за принципом «хто не проти нас, той з нами» (Надь закривав очі на розправи над колишніми активістами режиму Ракоші).

УСРП орієнтувалася на ідеологію марксизму-ленінізму, однак, на відміну від колишньої УПТ, розпущеної після Угорської революції, відмовилася від ідеології сталінізму, допускала в економіці багато елементів приватної власності на засоби виробництва і підприємництва.

Першим секретарем, а з 28 березня 1985 року — Генеральним секретарем ЦК УСРП був Янош Кадар (1 листопада 1956 — 22 травня 1988), з 22 травня 1988 до 7 жовтня 1989 — Карой Грос. Кадар з 22 травня 1988 по 10 травня 1989 року займав церемоніальний пост Голови Партії. З 24 червня 1989 року на чолі партії стояла Президія у складі: голова партії Реже Ньерш, генеральний секретар Карой Грос, прем'єр-міністр Міклош Немет, державний міністр Імре Пожгаі. За винятком К. Гроса, члени нового Президії прагнули до відмови від керівної ролі УСРП в Угорщині, ідеології марксизму-ленінізму і переходу партії на платформу соціал-демократії, тому влада в партії перейшла від Гроса до групі його опонентів, хоча Грос формально і займав вищий пост в ній.

З розвалом так-званого «соціалістичного табору», 7 жовтня 1989 року партія була перетворена в соціал-демократичну і отримала назву Угорська соціалістична партія (УСП). Противники перетворень в партії, які зберегли вірність ідеології марксизму-ленінізму, виявилися на партійному з'їзді в меншості. Відокремившись від УСП, 17 грудня 1989 вони утворили нову партію під колишньою назвою УСРП, а її головою був обраний Дьюла Тюрмер. На початку 1990 року УСРП за офіційною чисельності була найчисленнішою партією Угорщини, однак не мала підтримки і зазнала повної поразки на перших вільних парламентських виборах.

У 1993 році нова УСРП була перейменована на Угорську робітничу партію, яка пізніше розкололася на Угорську комуністичну робітничу партію на чолі з Тюрмером і Угорську робітничу партію.

Організаційна структура[ред. | ред. код]

Вищий орган УСРП — з'їзд (угор. kongresszus), виконавчий орган — Центральний Комітет (угор. Központi Bizottság), між засіданнями — Політбюро (угор. Politikai Bizottság), виконавчі органи місцевих організацій — окружні комітети (угор. megyei bizottság), міські комітети (угор. városi bizottság) і громадські комітети (угор. községi bizottság), виконавчі органи первинних організацій — заводські комітети (угор. Üzemi bizottság).

Партія мала свою воєнізовану структуру — «робітничу міліцію» (lang-hu|Munkásőrség}}), яку послідовно очолювали генерали Лайош Халаш, Арпад Папп і Шандор Борбей. Командування «робітничої міліції» займало в партії найбільш консервативні політико-ідеологічні позиції.

З'їзди УСРП[ред. | ред. код]

Після утворення УСРП як правонаступниці КПУ і УПТ нумерація з'їздів була продовжена від VI з'їзду УПТ.

  • VII з'їзд УСРП (30 листопада — 5 грудня 1959, Будапешт) — затвердив Директиви до 2-го п'ятирічного плану розвитку економіки (1961—1965), підтвердив курс на індустріалізацію країни. Поставлене завдання завершити будівництво основ соціалізму і перейти до побудови «повного соціалістичного суспільства».
  • VIII з'їзд УСРП (20 — 24 листопада 1962, Будапешт) — констатував, що основи соціалізму в Угорщині побудовані.
  • IX з'їзд УСРП (28 листопада — 3 грудня 1966, Будапешт) — затвердив Директиви до 3-го п'ятирічного плану (1966—1970) і схвалив основні принципи реформи господарського механізму.
  • X з'їзд УСРП (23 — 27 листопада 1970, Будапешт) — констатував, що основні принципи господарської реформи себе виправдали, затвердив Директиви до 4-го п'ятирічного плану (1971—1975).
  • XI з'їзд УСРП (17 — 22 березня 1975, Будапешт) — визначив завдання розвитку країни на перспективу 10-15 років і схвалив контрольні цифри 5-го п'ятирічного плану (1976—1980).
  • XII з'їзд УСРП (24 — 27 березня 1980, Будапешт) — висунув завдання щодо зміцнення соціалістичних виробничих відносин і схвалив контрольні цифри 6-го п'ятирічного плану (1981—1986).
  • XIII з'їзд УСРП (25 — 28 березня 1985, Будапешт) — поставив завдання продовжити роботу з будівництва «розвиненого соціалістичного суспільства» і затвердив плани 7-ї п'ятирічки (1986—1990). Замість посади Першого секретаря ЦК УСРП встановлений пост Генерального секретаря ЦК УСРП, який зайняв Янош Кадар.
  • З'їзд «89» (6 — 9 жовтня 1989, Будапешт) — на з'їзді 7 жовтня 1989 ухвалено рішення про створення Угорської соціалістичної партії без офіційного оголошення про розпуск або саморозпуск УСРП.
  • XIV з'їзд УСРП (17 — 18 грудня 1989, другий етап — січень 1990 року, Будапешт) — ухвалив рішення про продовження діяльності УСРП.

Конференції УСРП[ред. | ред. код]

  • Всеугорська конференція УСРП (27 — 29 червня 1957, Будапешт) — перший форум новоствореної партії. Ухвалила рішення про подальше зміцнення існуючого ладу.
  • Конференція УСРП з ідеологічних питань (24 — 26 вересня 1964, Будапешт)
  • Всеугорська конференція УСРП (20 — 22 травня 1988, Будапешт) — здійснила кадрові зміни в керівництві партії: Янош Кадар зайняв пост Голови партії, пост генерального секретаря передані Карою Гросу. Ухвалене рішення про проведення нових політичних і економічних реформ.

Чисельність партії[ред. | ред. код]

  • червень 1957 року — 346 000 членів
  • вересень 1962 року — 511 965 членів
  • 1970 рік — 662 397 членів
  • березень 1980 року — 811 833 члена
  • березень 1985 року — 870 992 члена
  • осінь 1987 року — 880 000 членів
  • кінець 1988 року — 801 000 членів
  • жовтень 1989 року — 730 000 членів

У грудні 1989 року заявили про бажання залишитись в лавах УСРП 65 000 членів.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Sebetsyen, Victor (2009). Revolution 1989: The Fall of the Soviet Empire. New York City: Pantheon Books. ISBN 0-375-42532-2. (англ.)
  • Csanádi Mária. A pártállam-rendszer szerkezete, kohéziója és szétesése Magyarország példáján // Gazdaság. — 1989. — Вип. 4 (23 лютого). — С. 5-36. (угор.)