Міклош Немет
| Міклош Немет | |
|---|---|
| угор. Németh Miklós | |
 | |
| Народився |
24 січня 1948[1][2][3] (72 роки) Монок, Szerencs Districtd, Боршод-Абауй-Земплен, Угорщина[1] |
| Громадянство (підданство) |
 Угорщина |
| Діяльність | політик, економіст |
| Alma mater | Гарвардський університет (1975) і Університет Корвіна (1971) |
| Знання мов | угорська |
| Посада | член Національних зборів Угорщини[d], прем'єр-міністр Угорщини і прем'єр-міністр Угорщини |
| Партія | Угорська соціалістична робоча партія і Угорська соціалістична партія |
| Нагороди |
 |
Міклош Немет (угор. Németh Miklós; нар. 14 січня 1948, Монок, Угорщина) — останній прем'єр-міністр Угорської Народної Республіки з 23 листопада 1988 по 23 травня 1990 року. Був прихильником реформ, одним з найбільш впливових членів керівництва УСРП.
На посаді прем'єр-міністра прийняв рішення дозволити біженцям з НДР переходити угорський кордон, щоб шукати політичного притулку в Західній Німеччині. Це рішення стало одним з детонаторів подій, які в кінцевому рахунку привели до падіння Берлінського муру 9 листопада 1989 року.
Після відходу у відставку з посади прем'єр-міністра в 1990 році Немет обіймав посаду віце-президента Європейського банку реконструкції та розвитку до 2000 року, потім повернувся назад до Угорщини.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Hovanyecz L. Az átmenet miniszterelnöke — Népszabadság.
- ↑ Munzinger-Archiv — 1913.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
Джерело[ред. | ред. код]
|
