Українська опозиція при президентстві Віктора Януковича

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лідери опозиції Віталій Кличко, Арсеній Яценюк, Петро Порошенко та Олег Тягнибок

Українська опозиція при президентстві Віктора Януковича це сукупність політичних партій, організацій і безпартійних лиць, починаючи з 2010 року виступаючих за європейську інтеграцію та дерусифікацію України. Демократична опозиція в Україні протидіяла наростаючому диктаторському режиму Віктора Януковича[1] та проросійському курсу України.[2]

Історія[ред. | ред. код]

До Євромайдана[ред. | ред. код]

АнтиТабачна кампанія[ред. | ред. код]

З грудня 2010 року по вересень 2012 року в Україні проводилась кампанія "Табачник геть!" проти відомого сторонника режиму Януковича і своїми українофобськими висловлюваннями.[3][4][5][6][7] В результаті кампанії, частина учасників кампанії перейшла до активного протистояння реформам Дмитра Табачника у рамках кампанії «Проти деградації освіти»[8]

Україна проти Януковича[ред. | ред. код]

У липні 2012 року, Арсеній Яценюк розпочав всеукраїнську акцію "Україна без Януковича", цілями акції було засудження режиму Януковича.[9]

Акція "Вставай Україно!"[ред. | ред. код]

Літом 2013 року лідери опозиції Арсеній Яценюк, Віталій Кличко та Олег Тягнибок розпочали протестну акцію проти режиму Віктора Яуковича, акція розпочалась тисячним маршем в центрі Вінниці. Акція проводилася в Вінниці, Ужгороді, Львові, Івано-Франковську, Тернопілі, Київу, Луцьку і в інших містах України.[10][11][12][13]

Євромайдан[ред. | ред. код]

Серія массових протестів в україні під назвою Євромайдан, почалися в грудні 2013 року, причиною того стало перенесення євроінтеграційних процесів в Україні, та подальше побиття студентів на майдані 30 листопада 2013 року.

Хештег #Євромайдан у Твіттері в 2013 заняв лідіруюче місце у трендах, цей тег був використаний більше 30 000 разів.[14]

30 листопада, після побиття студентів на майдані, лідери опозиції Арсеній Яценюк, Віталій Кличко та Олег Тягнибок створили Штаб національного спротиву.

Опозиційні партії та організації[ред. | ред. код]

Символіка[ред. | ред. код]

Прапор який використовували сторонники Євроінтеграції

Офіційно Опозиція не мала символу як опозиція в Білорусі, до Революції гідності опозиція використовувала прапор України, але підчас Євромайдану - одним з символів опозиції стала символіка Європейського союза суміщення з національною символікою України.[15]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Чайка, Катя (16 січня 2023). Сплюндрована демократія або "Диктаторські закони" 16-го січня 2014. Український інтерес. Процитовано 5 липня 2023.
  2. Евромайдан принял резолюцию и объявил бессрочную акцию. LB.ua. 24 листопада 2013. Процитовано 5 липня 2023.
  3. Новий Міністр освіти — «українофоб». Архів оригіналу за 17 червня 2010. Процитовано 25 березня 2010.
  4. Студенти Донеччини вимагають відставки Табачника[недоступне посилання з червня 2019]
  5. Рухівці не погоджуються з освітою під Табачника
  6. У Києві під час акції «Табачника — на смітник історії!» заарештовано «свободівця»
  7. Табачника переслідують окупанти[недоступне посилання з жовтня 2019]
  8. Розпочалась кампанія «Ми проти деградації освіти»: KMA Insider. Архів оригіналу за 15 листопада 2012. Процитовано 12 лютого 2012.
  9. Опозиція оголосила акцію "Україна без Януковича". BBC News Україна (укр.). 6 липня 2012. Процитовано 8 липня 2023.
  10. «Вставай, Україно!»: Ужгород та Львів
  11. «Вставай, Україно!» в Івано-Франківську. Фото. Відео. Архів оригіналу за 26 травня 2015. Процитовано 12 квітня 2013.
  12. У Тернополі розпочався 10-ти тисячний марш у рамках акції «Вставай, Україно!»[недоступне посилання з червня 2019]
  13. Мітинг у Луцьку: розбіжності міліції та опозиції у підрахунках учасників
  14. European Square: Hashtag of Ukraine protest. BBC News (брит.). 22 листопада 2013. Процитовано 8 липня 2023.
  15. admin (4 квітня 2018). Символіка. Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності (укр.). Процитовано 8 липня 2023.