Уламкові гірські породи
Уламкові гірські породи (кластичні гірські породи[1], кластогенні породи[2]) – осадові гірські породи, що складаються повністю чи переважно з уламків різних гірських порід і мінералів.
Уламкові гірські породи часто містять органічні залишки: цілі раковини або їх уламки – детрит молюсків, коралів, стовбури і гілки дерев і т.п.
Класифікація[ред. | ред. код]
За фізико-механічними властивостями[ред. | ред. код]
Уламкові породи поділяють на пухкі й зцементовані. У зцементованих уламкових гірських породах зв'язуючою речовиною («цементом») слугують карбонати (кальцит, доломіт), оксиди кремнію (опал, халцедон, кварц), оксиди заліза (лімоніт, ґетит та ін.), глинисті мінерали й низка інших гірських порід.
За співвідношенням зерен і цементу розрізняють такі типи цементації:
- базальний (основний) цемент, у якому частини осадку нібито розсіяні у «розчині»;
- контактовий, або цемент дотику – розвинутий лише у місцях дотику зерен (цементація слабка);
- цемент шпарин – заповнення цементом міжзернового простору (міцність цементу може бути різною і часто пов’язана з походженням порід).
За розмірами уламків[ред. | ред. код]
За розмірами уламків породи поділяють на:
- грубоуламкові (псефіти), розмір уламків понад 1 мм. За формою уламків псефіти додатково поділяють на обкатані та кутасті[2].
- незцементовані: брили – понад 1000 мм, валуни – 100-1000 мм, галька, щебінь – 10-100 мм, жорства, ґравій – 1-10 мм;
- зцементовані – конґломерати, брекчії, гравеліти та ін.
- піщані (псаміти), розмір частинок від 1 до 0,05 мм (за іншими варіантами класифікації: 1—0,1 або 2—0,05 мм):
- пилуваті (алеврити), розмір частинок від 0,05 до 0,005 мм:
- глинисті (пеліти), розмір частинок менше 0,005 мм. Глинисті породи можуть бути як хімічного, так й уламкового походження.
Виділяють також уламкові гірські породи змішаного складу. До них належать суглинки й супісок.
За мінеральним складом[ред. | ред. код]
За мінеральним складом уламкові породи поділяють на[2]:
- мономінеральні (>90% уламків одного мінералу);
- олігомінеральні (уламки одного мінералу складають від 75 до 90%);
- поліміктові (<75% уламків одного мінералу).
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- ↑ а б в Вовк В.М., Мацібора О.В. ПОРОДИ УЛАМКОВІ. Геологічний словник. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 20 серпня 2019.
Література[ред. | ред. код]
- Spears, D.A., Sam. Towards a classification of Shales. J. geol. soc., London, 137, 1990.
- Blatt, h., Middleton, G. V. & Murray, R. C. 1972. Origin of Sedimentary Rocks. Prentice Hall Inc., Englewood Cliffs, 634 pp.
- Інженерна геологія (з основами геотехніки): підручник для студентів вищих навчальних закладів /Колектив авторів: В. Г. Суярко, В. М. Величко, О. В. Гаврилюк, В. В. Сухов, О. В. Нижник, В. С. Білецький, А. В. Матвєєв, О. А. Улицький, О. В. Чуєнко.; за заг. ред. проф. В. Г. Суярка. — Харків: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019. — 278 с.
Посилання[ред. | ред. код]
- Уламкові гірські породи // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 199. — ISBN 978-966-7407-83-4.
| Група порід | Розмір уламків | Не зцементовані (пухкі) | Зцементовані | ||
|---|---|---|---|---|---|
| Обкатані | Не обкатані | Обкатані | Не обкатані | ||
| Псефіти (Pf) | > 1024 мм | Бриловий валунник | Скупчення брил | Бриловий конгломерат | Брилова брекчія |
| 1024 - 256 мм | Валунник | Необкатаний валунник | Валунний конгломерат | Валунна брекчія | |
| 256 - 4 мм | Галечник | Щебінь | Конгломерат | Брекчія | |
| 4 - 2 мм | Гравійник | Жорства | Гравеліт | Жорствяник | |
| Псаміти (Ps) | 2,0 - 0,063 мм | Пісок | Пісковик | ||
| Алеврити (Al) | 0,063 - 0,004 мм | Алеврит | Алевроліт | ||
| Пеліти (Pe) | < 0,004 мм | Глина | Аргіліт | ||