Уловлення та зберігання вуглецю
Уловлення та зберігання вуглецю | |
Коротка назва | CCS[1] |
---|---|
Описано за адресою |
wri.org/insights/carbon-capture-technology(англ.) web.archive.org/web/20141230184645/http://www.ccsassociation.org/what-is-ccs |
Object class of occurrence | діоксид вуглецю |
Уловлення та зберігання вуглецю у Вікісховищі |
Уловлення, утилізація та зберігання вуглецю (англ. carbon capture utilization and storage, CCUS) — процес, що спрямований на зменшення кількості викидів вуглекислого газу (CO2) в атмосферу Землі, шляхом уловлення його від промислових та енергетичних джерел та відокремлення від інших газів, стиснення, транспортування, утилізації чи зберігання далеко від атмосфери, уникаючи будь-яких витоків назад в екосистему.[2][3]
Очищений CO2 або його суміші можливо безпосередньо використовувати у видобутку нафти, харчовій промисловості (виробництві напоїв) та сільському господарстві (в теплицях); або як сировину для перетворення в інші речовини (хоча в багатьох випадках це поки не є економічно доцільним, станом на початок 2020-х[4]) через:
- геологічні процеси (карбонати/кальцинована сода, породи та соляні утворення, мінерали, вугільні пласти, водоносні горизонти тощо),
- біологічні процеси (вуглеводи, ліпіди, білки, вторинні метаболіти тощо),
- хімічні процеси[5] (монооксид вуглецю, алкани, спирти, алкени, кислоти тощо).[3]
Головною метою вловлювання, утилізації та зберігання вуглецю є декарбонізація, задля пом'якшення глобального потепління і зміни клімату, а також зменшення забруднення довкілля.[2]
У вересні 2016 року концентрація СО2 в атмосфері незворотно перевищила значення 400 ppm[6] і продовжує збільшуватися. Станом на 2023 рік, глобальні річні викиди СО2 перевищують 32 мільярди тонн, але утилізація СО2 становить менше 200 мільйонів тонн.[4]
Зазвичай CO2 уловлюють біля великого джерела викидів газу, наприклад цементного заводу або електростанції на біомасі. Хоча ця технологія застосовується для різних цілей вже кілька десятиліть, зокрема за третинного нафтовидобутку, довгострокове поховання CO2 під землею є відносно новою технологією. Наприклад, у випалювальних печах для уловлювання діоксиду вуглецю можуть застосовуватися різні технології: абсорбція, адсорбція, хімічне циклічне горіння[en], розділення газу на мембрані[en] та отримання газових гідратів[7][8].
Технології уловлювання вуглецю поділяють на три основні процеси, залежно від того, коли відбувається уловлювання по відношенню до спалювання:[2]
- Уловлювання після згоряння (post-combustion capture).
- Уловлювання до згоряння (pre-combustion capture).
- Уловлювання згоряння кисневого палива (oxyfuel combustion capture).
Уловлювання після згоряння, станом на початок 2020-х років, є найбільш практичним підходом для існуючих промислових джерел викидів через менші потреби в інфраструктурі, ризики корозії та витрати на технічне обслуговування порівняно з іншими технологіями, але також стикається з викликами масштабування.[2]
Уловлений CO2 можливо використовувати як сировину (хоча в частині випадків це, станом на початок 2020-х, експериментальні та пілотні проєкти) для створення[2][3][4]:
- біомаси зелених водоростей, яка є сировиною для багатьох цінних продуктів (різноманітне біопаливо, біополімери, біохімікати, біосурфактанти, біокомпозити)[2][9],
- синтетичного палива[10][11][12] (метанол[13], метан[14][15], бензин[16][17]),
- стійких будівельних матеріалів (бетон і цемент[18][19], композити з вуглецевого волокна[20]),
- хімічних речовин[21] (сечовина[22], диметиловий етер[23], оцтова кислота[24], мурашина кислота[25] та інші),
- біопластику[26][27], полікарбонату[28] та компонентів пластику[29][12],
- вуглецевих наноматеріалів[30] тощо.
Станом на 2019 рік у світі діють 17 проєктів із технологією уловлювання та зберігання вуглецю, які щорічно вловлюють 31,5 Мт CO2, з яких 3,7 Мт зберігається у підземних сховищах геологічних формацій.
Станом на 2022 рік, 18 великих об’єктів CCUS діють, 5 знаходяться на стадії будівництва та 20 знаходяться на інших стадіях розробки, причому більшість об’єктів розташовані в США та Європі.[2]
- Біовугілля або біочар (з англ. biochar) — це легкий чорний залишок з вуглецю та золи, що залишається після піролізу біомаси. Біовугілля може підвищити родючість ґрунтів і збільшити продуктивність сільського господарства, а також зменшити рівень вуглецю в атмосфері.[31]
- Біоенергетика з використанням технології уловлювання та зберігання вуглецю: технології виробництва біопалива можливо поєднати з системами уловлювання та утилізації вуглецю[32][33][34], що дозволяє вловлювати викиди CO2 під час процесу виробництва біопалива та використовувати вловлений вуглець для інших цінних продуктів.[35][36][37]
На думку німецьких експертів 2009 року, щодо технології уловлювання та зберігання вуглецю є багато технічних, екологічних та фінансових питань, на які ще не отримано чітких відповідей. По-перше, обсяг підземних сховищ, наявних у конкретному районі, може бути обмеженим. По-друге, для переобладнання за цією технологією наявних електростанцій потрібні серйозні капіталовкладення, що призведе до зростання тарифів на електроенергію і зниження ККД електростанції, оскільки частина виробленої електроенергії споживатиметься обладнанням, яке забезпечує роботу установки з уловлювання вуглекислого газу[38].
- Вуглекислий газ в атмосфері Землі
- Вуглецевий податок
- Вуглецевий цикл
- Вуглецевий слід
- Вуглецевонейтральне паливо
- Діоксид вуглецю (CO2)
- Циркулярна економіка
- Стале сільське господарство
- Охорона довкілля
- Охорона природи
- Сталий розвиток
- ↑ https://www.eib.org/en/infocentre/glossary/index.htm
- ↑ а б в г д е ж и к McLaughlin, Hope; Littlefield, Anna A.; Menefee, Maia; Kinzer, Austin; Hull, Tobias; Sovacool, Benjamin K.; Bazilian, Morgan D.; Kim, Jinsoo; Griffiths, Steven (1 травня 2023). Carbon capture utilization and storage in review: Sociotechnical implications for a carbon reliant world. Renewable and Sustainable Energy Reviews. Т. 177. с. 113215. doi:10.1016/j.rser.2023.113215. ISSN 1364-0321. Процитовано 6 жовтня 2024.
- ↑ а б в Yu, Xiang; Catanescu, Carmen Otilia; Bird, Robert E.; Satagopan, Sriram; Baum, Zachary J.; Lotti Diaz, Leilani M.; Zhou, Qiongqiong Angela (4 квітня 2023). Trends in Research and Development for CO 2 Capture and Sequestration. ACS Omega (англ.). Т. 8, № 13. с. 11643—11664. doi:10.1021/acsomega.2c05070. ISSN 2470-1343. PMC 10077574. PMID 37033841. Процитовано 6 жовтня 2024.
{{cite news}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) - ↑ а б в Liu, Enbin; Lu, Xudong; Wang, Daocheng (2023-01). A Systematic Review of Carbon Capture, Utilization and Storage: Status, Progress and Challenges. Energies (англ.). Т. 16, № 6. с. 2865. doi:10.3390/en16062865. ISSN 1996-1073. Процитовано 6 жовтня 2024.
{{cite news}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Otto, Alexander; Grube, Thomas; Schiebahn, Sebastian; Stolten, Detlef (28 жовтня 2015). Closing the loop: captured CO2 as a feedstock in the chemical industry. Energy & Environmental Science (англ.). Т. 8, № 11. с. 3283—3297. doi:10.1039/C5EE02591E. ISSN 1754-5706. Процитовано 6 жовтня 2024.
- ↑ Kahn, Brian (28 вересня 2016). The world passes 400ppm carbon dioxide threshold. Permanently. The Guardian (англ.). 0261-3077. Процитовано 29 вересня 2016.
- ↑ Bui, Mai; Adjiman, Claire S.; Bardow, André; Anthony, Edward J.; Boston, Andy; Brown, Solomon; Fennell, Paul S.; Fuss, Sabine; Galindo, Amparo (2018). Carbon capture and storage (CCS): the way forward. Energy & Environmental Science. 11 (5): 1062—1176. doi:10.1039/C7EE02342A.
- ↑ D'Alessandro, Deanna M.; Smit, Berend; Long, Jeffrey R. (16 серпня 2010). Carbon Dioxide Capture: Prospects for New Materials (PDF). Angewandte Chemie International Edition. 49 (35): 6058—6082. doi:10.1002/anie.201000431. PMID 20652916.
- ↑ Zieliński, Marcin; Dębowski, Marcin; Kazimierowicz, Joanna; Świca, Izabela (2023-01). Microalgal Carbon Dioxide (CO2) Capture and Utilization from the European Union Perspective. Energies (англ.). Т. 16, № 3. с. 1446. doi:10.3390/en16031446. ISSN 1996-1073. Процитовано 9 жовтня 2024.
{{cite news}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Kumaravel, Vignesh; Bartlett, John; Pillai, Suresh C. (14 лютого 2020). Photoelectrochemical Conversion of Carbon Dioxide (CO 2 ) into Fuels and Value-Added Products. ACS Energy Letters (англ.). Т. 5, № 2. с. 486—519. doi:10.1021/acsenergylett.9b02585. ISSN 2380-8195. Процитовано 9 жовтня 2024.
- ↑ Okoye-Chine, Chike George; Otun, Kabir; Shiba, Nothando; Rashama, Charles; Ugwu, Samson Nnaemeka; Onyeaka, Helen; Okeke, Chinedu T. (1 серпня 2022). Conversion of carbon dioxide into fuels—A review. Journal of CO2 Utilization. Т. 62. с. 102099. doi:10.1016/j.jcou.2022.102099. ISSN 2212-9820. Процитовано 9 жовтня 2024.
- ↑ а б Li, Juanting; He, Xu; Hu, Rongrong (12 серпня 2024). Integrated Carbon Dioxide Capture and Utilization for the Production of CH 4 , Syngas and Olefins over Dual‐Function Materials. ChemCatChem (англ.). Т. 16, № 15. doi:10.1002/cctc.202301714. ISSN 1867-3880. Процитовано 9 жовтня 2024.
- ↑ Cherkasy State Technological University; Viazovyk, V.м. (2024-04). Electron-catalytic conversion of carbon dioxide into formaldehyde and methanol (PDF). Voprosy Khimii i Khimicheskoi Tekhnologii. № 2. с. 11—17. doi:10.32434/0321-4095-2024-153-2-11-17. Процитовано 9 жовтня 2024.
- ↑ Akpasi, Stephen Okiemute; Isa, Yusuf Makarfi (2022-12). Review of Carbon Capture and Methane Production from Carbon Dioxide. Atmosphere (англ.). Т. 13, № 12. с. 1958. doi:10.3390/atmos13121958. ISSN 2073-4433. Процитовано 9 жовтня 2024.
{{cite news}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Zhang, Xiaochen; Li, Mengzhu; Liu, Xingwu; Li, Ang; Deng, Yuchen; Peng, Mi; Zhang, Yu; Vogt, Charlotte; Monai, Matteo (3 травня 2024). An Integrated Carbon Dioxide Capture and Methanation Process. CCS Chemistry (англ.). Т. 6, № 5. с. 1174—1183. doi:10.31635/ccschem.023.202303594. ISSN 2096-5745. Процитовано 9 жовтня 2024.
- ↑ Bilokopytov, Yu V.; Melnykova, S. L.; Khimach, N. Yu (24 листопада 2020). Каталізатори гідрогенізації СО2 в компоненти моторних палив. Catalysis and petrochemistry (укр.). № 30. с. 1—18. doi:10.15407/kataliz2020.30.001. ISSN 2707-5796. Процитовано 9 жовтня 2024.
- ↑ Jin, Ke; Wen, Chengyan; Jiang, Qian; Zhuang, Xiuzheng; Chen, Lungang; Ma, Longlong; Wang, Chenguang; Zhang, Qi (28 лютого 2023). Conversion of CO2 to gasoline over tandem Fe/C and HZSM-5 catalysts. Sustainable Energy & Fuels (англ.). Т. 7, № 5. с. 1265—1272. doi:10.1039/D2SE01567F. ISSN 2398-4902. Процитовано 9 жовтня 2024.
- ↑ Fu, Xiaoxu; Guerini, Alexandre; Zampini, Davide; Rotta Loria, Alessandro F. (26 червня 2024). Storing CO2 while strengthening concrete by carbonating its cement in suspension. Communications Materials (англ.). Т. 5, № 1. с. 1—14. doi:10.1038/s43246-024-00546-9. ISSN 2662-4443. Процитовано 9 жовтня 2024.
- ↑ Driver, Justin G.; Bernard, Ellina; Patrizio, Piera; Fennell, Paul S.; Scrivener, Karen; Myers, Rupert J. (16 липня 2024). Global decarbonization potential of CO 2 mineralization in concrete materials. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). Т. 121, № 29. doi:10.1073/pnas.2313475121. ISSN 0027-8424. PMC 11260098. PMID 38976729. Процитовано 9 жовтня 2024.
{{cite news}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) - ↑ Keiner, Dominik; Mühlbauer, Andreas; Lopez, Gabriel; Koiranen, Tuomas; Breyer, Christian (1 січня 2024). Techno-economic assessment of atmospheric CO2-based carbon fibre production enabling negative emissions. Mitigation and Adaptation Strategies for Global Change (англ.). Т. 28, № 8. с. 52. doi:10.1007/s11027-023-10090-5. ISSN 1573-1596. Процитовано 9 жовтня 2024.
- ↑ Song, Qing-Wen; Ma, Ran; Liu, Ping; Zhang, Kan; He, Liang-Nian (29 серпня 2023). Recent progress in CO2 conversion into organic chemicals by molecular catalysis. Green Chemistry (англ.). Т. 25, № 17. с. 6538—6560. doi:10.1039/D3GC01892J. ISSN 1463-9270. Процитовано 9 жовтня 2024.
- ↑ Ding, Jie; Ye, Runping; Fu, Yanghe; He, Yiming; Wu, Ye; Zhang, Yulong; Zhong, Qin; Kung, Harold H.; Fan, Maohong (31 липня 2023). Direct synthesis of urea from carbon dioxide and ammonia. Nature Communications (англ.). Т. 14, № 1. с. 4586. doi:10.1038/s41467-023-40351-5. ISSN 2041-1723. Процитовано 9 жовтня 2024.
- ↑ Rezaei, Ebrahim; Catalan, Lionel J. J. (13 травня 2024). Reformation of CO2 to dimethyl ether using hydrogen produced by methane pyrolysis in molten metals: Lifecycle and technoeconomic analyses. International Journal of Hydrogen Energy. Т. 66. с. 458—467. doi:10.1016/j.ijhydene.2024.03.286. ISSN 0360-3199. Процитовано 9 жовтня 2024.
- ↑ Ahmad, Waqar; Koley, Paramita; Dwivedi, Swarit; Lakshman, Rajan; Shin, Yun Kyung; van Duin, Adri C. T.; Shrotri, Abhijit; Tanksale, Akshat (17 травня 2023). Aqueous phase conversion of CO2 into acetic acid over thermally transformed MIL-88B catalyst. Nature Communications (англ.). Т. 14, № 1. с. 2821. doi:10.1038/s41467-023-38506-5. ISSN 2041-1723. Процитовано 9 жовтня 2024.
- ↑ Ewis, Dina; Arsalan, Muhammad; Khaled, Mazen; Pant, Deepak; Ba-Abbad, Muneer M.; Amhamed, Abdulkarem; El-Naas, Muftah H. (1 липня 2023). Electrochemical reduction of CO2 into formate/formic acid: A review of cell design and operation. Separation and Purification Technology. Т. 316. с. 123811. doi:10.1016/j.seppur.2023.123811. ISSN 1383-5866. Процитовано 9 жовтня 2024.
- ↑ Pires da Mata Costa, Laura; Micheline Vaz de Miranda, Débora; Couto de Oliveira, Ana Carolina; Falcon, Luiz; Stella Silva Pimenta, Marina; Guilherme Bessa, Ivan; Juarez Wouters, Sílvio; Andrade, Márcio Henrique S.; Pinto, José Carlos (2021-05). Capture and Reuse of Carbon Dioxide (CO2) for a Plastics Circular Economy: A Review. Processes (англ.). Т. 9, № 5. с. 759. doi:10.3390/pr9050759. ISSN 2227-9717. Процитовано 9 жовтня 2024.
{{cite news}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Ma, Rui; Li, Ji; Tyagi, RD; Zhang, Xiaolei (1 січня 2024). Carbon dioxide and methane as carbon source for the production of polyhydroxyalkanoates and concomitant carbon fixation. Bioresource Technology. Т. 391. с. 129977. doi:10.1016/j.biortech.2023.129977. ISSN 0960-8524. Процитовано 9 жовтня 2024.
- ↑ Chen, Chao; Gnanou, Yves; Feng, Xiaoshuang (14 лютого 2023). Ultra-Productive Upcycling CO 2 into Polycarbonate Polyols via Borinane-Based Bifunctional Organocatalysts. Macromolecules (англ.). Т. 56, № 3. с. 892—898. doi:10.1021/acs.macromol.2c02243. ISSN 0024-9297. Процитовано 9 жовтня 2024.
- ↑ Pires da Mata Costa, Laura; Micheline Vaz de Miranda, Débora; Couto de Oliveira, Ana Carolina; Falcon, Luiz; Stella Silva Pimenta, Marina; Guilherme Bessa, Ivan; Juarez Wouters, Sílvio; Andrade, Márcio Henrique S.; Pinto, José Carlos (2021-05). Capture and Reuse of Carbon Dioxide (CO2) for a Plastics Circular Economy: A Review. Processes (англ.). Т. 9, № 5. с. 759. doi:10.3390/pr9050759. ISSN 2227-9717. Процитовано 9 жовтня 2024.
{{cite news}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Yuan, Yong; Huang, Erwei; Hwang, Sooyeon; Liu, Ping; Chen, Jingguang G. (15 липня 2024). Converting Carbon Dioxide into Carbon Nanotubes by Reacting with Ethane. Angewandte Chemie International Edition (англ.). Т. 63, № 29. doi:10.1002/anie.202404047. ISSN 1433-7851. Процитовано 9 жовтня 2024.
- ↑ Slash and Char. Архів оригіналу за 17 July 2014. Процитовано 19 вересня 2014.
- ↑ Shahbaz, Muhammad; AlNouss, Ahmed; Ghiat, Ikhlas; Mckay, Gordon; Mackey, Hamish; Elkhalifa, Samar; Al-Ansari, Tareq (1 жовтня 2021). A comprehensive review of biomass based thermochemical conversion technologies integrated with CO2 capture and utilisation within BECCS networks. Resources, Conservation and Recycling. Т. 173. с. 105734. doi:10.1016/j.resconrec.2021.105734. ISSN 0921-3449. Процитовано 9 жовтня 2024.
- ↑ Gabrielli, Paolo; Gazzani, Matteo; Mazzotti, Marco (15 квітня 2020). The Role of Carbon Capture and Utilization, Carbon Capture and Storage, and Biomass to Enable a Net-Zero-CO 2 Emissions Chemical Industry. Industrial & Engineering Chemistry Research (англ.). Т. 59, № 15. с. 7033—7045. doi:10.1021/acs.iecr.9b06579. ISSN 0888-5885. Процитовано 5 серпня 2023.
- ↑ Ghiat, Ikhlas; Al-Ansari, Tareq (1 березня 2021). A review of carbon capture and utilisation as a CO2 abatement opportunity within the EWF nexus. Journal of CO2 Utilization (англ.). Т. 45. с. 101432. doi:10.1016/j.jcou.2020.101432. ISSN 2212-9820. Процитовано 5 серпня 2023.
- ↑ Jafri, Yawer; Ahlström, Johan M.; Furusjö, Erik; Harvey, Simon; Pettersson, Karin; Svensson, Elin; Wetterlund, Elisabeth (2022). Double Yields and Negative Emissions? Resource, Climate and Cost Efficiencies in Biofuels With Carbon Capture, Storage and Utilization. Frontiers in Energy Research. Т. 10. doi:10.3389/fenrg.2022.797529. ISSN 2296-598X. Процитовано 5 серпня 2023.
{{cite news}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Koytsoumpa, E. I.; Magiri – Skouloudi, D.; Karellas, S.; Kakaras, E. (1 грудня 2021). Bioenergy with carbon capture and utilization: A review on the potential deployment towards a European circular bioeconomy. Renewable and Sustainable Energy Reviews (англ.). Т. 152. с. 111641. doi:10.1016/j.rser.2021.111641. ISSN 1364-0321. Процитовано 5 серпня 2023.
- ↑ Bioenergy with Carbon Capture and Storage - Energy System. IEA (брит.). Процитовано 5 серпня 2023.
- ↑ Немецкие эксперты сомневаются в эффективности технологии CCS | Научные открытия и технические новинки из Германии | DW | 15.05.2009
- Carbon capture and storage // МЕА(англ.)
- CARBON DIOXIDE CAPTURE AND STORAGEАрхівовано серпень 10, 2018 на сайті Wayback Machine.