Фантастичний детектив

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Фантастичний детектив — жанр фантастичної літератури, для якого характерним є використання сюжетних елементів детективної літератури (розслідування злочину, діяльність сищика) у творах наукової фантастики, фентезі та фантастики жахів. [1] Дія може відбуватися в майбутньому, альтернативному сьогоденні або минулому, повністю вигаданому світі. Особливістю фантастичної детектива є подвійна логіка у творах (детективна і фантастична) і подвійна роль героїв (слідчих і вчених). [2] Браєн Стейблфорд виділяє в якості окремого піджанру фантастичної літератури «окультні детективні історії», що знаходяться на стику хоррора, детектива і фентезі. [3] Серед провідних авторів цього напрямку він називає Елджернона Блеквуда і Вільяма Годжсона . Розповіді в цьому жанрі писали і деякі відомі діячі окультизму, наприклад, Алістер Кроулі і Діон Форчун. В наші дні популярний «вампірський» варіант цього піджанру, серед представників якого — Лорел Гамільтон і Таня Хафф. [4]

Напрямки[ред. | ред. код]

Науково-фантастичний детектив[ред. | ред. код]

Твори на стику наукової фантастики та детективу. Великий внесок у становлення цього напрямку вніс Айзек Азімов: так А. Е. Мерч (англ. Alma Elizabeth Murch) у книзі 1968 року «Розвиток детективного роману» (англ. «The Development of the Detective Novel») писала: «Лише два автора досягли помітного успіху в поєднанні наукової фантастики з детективом: Фредрік Браун і Айзек Азімов. Їх роботи привернули увагу читачів на обох берегах Атлантики і цілком можуть породити справжню моду на подібне змішання жанрів».

Фентезійний детектив[ред. | ред. код]

Твори на стику фентезі і детектива

Детективні жахіття[ред. | ред. код]

Твори на стику детектива і фантастики жахів [5]

Фантастичний детектив у СРСР[ред. | ред. код]

Історії фантастичного детектива в Радянському Союзі була присвячена п'ята глава другої частини дослідження радянської і пострадянської детективної літератури саратовського журналіста В. М. Разіна, що було опубліковане в інтернеті у 2000 році. [6] Як він зазначає, вперше словосполучення «фантастичний детектив» зустрічається в 1973 році в післямові до роману Аріадни Громової та Рафаїла Нудельмана «В інституті часу йде розслідування». [7] У 1988 році видавництво «Мир» в рамках серії «Зарубіжна фантастика» випустило збірник «Ніч, яка вмирає», що складається з науково-фантастичних творів у жанрі детективу. У 1990 році в Мінську був виданий збірник «Оголене сонце», теж присвячений закордонному фантастичного детективу.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Борис Невський Жанри. Детективна фантастика // Світ фантастики. — жовтень 2006. — № 38.

Примітки[ред. | ред. код]