Феозем

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Феозем
Поширення феоземів: червоний — переважний тип ґрунтів; зелений — присутні поряд з іншими типами; жовтий — трапляються місцями

Феозе́м (англ. phaeozem) — тип ґрунтів за класифікацією Світової реферативної бази ґрунтових ресурсів ФАО[1][2]. Слово phaeozem утворене від грец. φαιός («темний», «сірий»)[3] і рос. земля[4] (за аналогією з термінами chernozem, kastanozem).

Являє собою темний ґрунт з високим змістом основ, але без вапнистого шару до глибини одного метра. У класифікації USDA феоземи відповідають таким типам ґрунтів, як udolls і aquolls (молісоли).

Феоземи зустрічаються переважно в умовах вологих і субгумідних високотравних степів (США, Аргентина, Китай). Вони формуються з неущільнених осадових порід, таких як лес і льодовиковий тиль і зазвичай містять органічні включення (близько 5 %) і мають pH 5 — 7.

Феоземи є об'єктом інтенсивного рільництва; їх використовують для вирощування пшениці, сої, бавовника, а також як пасовища для худоби.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Delvaux, B.; Brahy, V. Mineral Soils conditioned by a Wet (Sub)Tropical Climate. FAO. Процитовано 14 червня 2014.
  2. Major Soils of the World. ISRIC Wageningen, The Netherlands, 2001 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 3 березня 2016.
  3. Древнегреческо-русский словарь Дворецкого φαιος. Архів оригіналу за 2 серпня 2017. (рос.)
  4. El suelo es un FEOZEM. (ісп.)