Феофан (Галинський)
Архієпископ Феофа́н (Олег Іванович Галинський; 8 липня 1954, Біла Церква, Київська область — 11 вересня 2017, Берлін, Німеччина) — єпископ Російської православної церкви, архієпископ Берлінський і Німецький (1991—2017), член Міжсоборної присутності Російської Православної Церкви.
| Феофан (Галинський) | |
1.jpg) | |
| Альма-матер: | УДХТУ, Санкт-Петербурзька духовна семінарія і Санкт-Петербурзька духовна академія (1977) |
|---|---|
| Діяльність: | священнослужитель, православний священник, Orthodox theologian |
| Народження: | 8 липня 1954[1] Біла Церква, Київська область, Українська РСР, СРСР |
| Смерть: | 11 вересня 2017[2] (63 роки) Берлін, Німеччина |
| Похований: | Православний цвинтар Тегель |
|
Нагороди: | |
  | |
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 8 липня 1954 року у місті Біла Церква Київської області. Після закінчення середньої школи навчався у Дніпропетровському хіміко-технологічному інституті.
У 1972 році вступив до Ленінградської духовної семінарії, після закінчення навчання згодом вступив до Ленінградської духовної академії[3].
4 січня 1976 року прийняв чернечий постриг і 7 січня митрополитом Ленінградським і Новгородським Никодимом був висвячений в ієродиякона, а 17 квітня 1977 року архієпископом Виборзьким Кирилом (Гундяєвим) — в ієромонаха[3].
Після закінчення Академії в 1977 році, здобувши ступінь кандидата богослов'я, призначений викладачем та помічником інспектора Ленінградської духовної семінарії[3].
У 1977—1979 роках пройшов трирічне стажування в Інституті східних церков у Регенсбурзі, ФРН. Потім продовжив викладацьку роботу в ленінградських духовних школах[3].
У 1980 році обраний секретарем ради Ленінградської духовної академії (ЛДАіС) та завідувачем кафедри літургіки. У січні 1985 року призначений виконувачем обов'язків інспектора ЛДАіС. 14 лютого 1985 року зведений в сан архімандрита. У квітні того ж року йому надано звання доцента. У серпні 1985 року призначений інспектором ЛДАіС[3].
Неодноразово виїжджав у закордонні відрядження у складі делегацій Російської православної церкви[3].
7 лютого 1986 р. рішенням Священного синоду архімандрит Феофан призначений заступником голови відділу зовнішніх церковних зносин Московського патріархату[3].
Архієрейство[ред. | ред. код]
30 грудня 1986 рішенням Священного Синоду обраний єпископом Каширським, вікарієм Московської єпархії[4].
10 січня 1987 року в Свято-Духовому кафедральному соборі в Мінську наречення архімандрита Феофана в єпископа Каширського провели митрополит Мінський і Білоруський Філарет (Вахромєєв), архієпископ Зарайський Іов (Тивонюк), архієпископ Воронезький і Липецький Мефодій (Нємцов). Хіротонія відбулася 11 січня 1987 року.
19 липня 1988 року призначений настоятелем подвір'я Російської православної церкви в Карлових Варах.
З 31 січня 1991 року став тимчасовим керуючим Берлінською та Лейпцигзькою єпархією .
25 березня 1991 року рішенням Священного Синоду звільнений від настоятельства в Карлових Варах і призначений правлячим єпископом Берлінської єпархії.
З 23 грудня 1992 року, у зв'язку з об'єднанням трьох німецьких єпархій в одну, отримав титул «Берлінський та Німецький».
Після об'єднання країни у 1991 році до ФРН приїхали мільйони мігрантів із країн колишнього СРСР, у зв'язку з чим постало завдання створення нових церковних громад, підготовки духовенства, налагодження парафіяльного життя[3].
26 лютого 1994 року прийнятий до складу Синодальної богословської комісії.
25 лютого 1996 року був зведений в сан архієпископа.
З 11 жовтня 1996 року став учасником робочої групи Священного Синоду з розробки проекту концепції, що відображає загальноцерковний погляд на питання церковно-державних відносин та проблеми сучасного суспільства в цілому.
З 21 березня 1996 по 29 грудня 1999[5] керував Угорським благочинням Московського патріархату, яке раніше було під управлінням голови ВЗЦС.
27 липня 2009 року рішенням Священного Синоду був прийнятий до складу Міжсоборної присутності Російської православної церкви.
5 травня 2015 року, після смерті архієпископа Лонгіна (Талипіна), на нього були покладені обов'язки представника Московського патріархату в Німеччині[6].
11 вересня 2017 року Галинський помер у клініці Геліос[de] у районі Бух у Берліні після тяжкої та тривалої хвороби. Відспівування покійного у Воскресенському соборі міста Берліна 14 вересня очолив митрополит Істринський Арсеній (Єпіфанов). Поховання, згідно з волею померлого, відбулося на російському православному цвинтарі в Тегелі[7].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден Дружби (11 серпня 2000 року) — за великий внесок у розвиток духовних та культурних зв'язків зарубіжної громадськості з Росією[8]
- Орден святого благовірного князя Данила Московського ІІ ступеня (11 січня 2012 року)[9]
- Орден святого преподобного Серафима Саровського ІІ ступеня (11 січня 2007 року)[10]
- Орден «Відзнака Предстоятеля Української Православної Церкви» (11 січня 2012 року)[11]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б Отошел ко Господу архиепископ Берлинский и Германский Феофан
- ↑ а б в г д е ж и Отошел ко Господу архиепископ Берлинский и Германский Феофан — Берлинско-Германская епархия
- ↑ Определения Священного Синода [1986.12.30: архим. Феофана (Галинского) назначить епископом Каширским, викарием Московской епархии] // Журнал Московской Патриархии. 1987. — № 3. — C. 2.
- ↑ ОПРЕДЕЛЕНИЯ Священного Синода от 28-29 декабря 1999 года / Официальные документы / Патриархия.ru
- ↑ Журналы заседания Священного Синода от 5 мая 2015 года. Патриархия.Ru. Процитовано 8 вересня 2017.
- ↑ Отошел ко Господу архиепископ Берлинский и Германский Феофан. Патриархия.Ru. Процитовано 11 вересня 2017.
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 11 августа 2000 года № 1490 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». // Официальный сайт Президента России. Процитовано 8 серпня 2016.
- ↑ Патриаршее поздравление архиепископу Берлинскому Феофану с 25-летием архиерейской хиротонии
- ↑ Патриаршее поздравление архиепископу Берлинскому Феофану с 20-летием архиерейской хиротонии
- ↑ В Берлине прошли торжества по случаю 25-летия архиерейского служения архиепископа Феофана
Публікації[ред. | ред. код]
- Вітання від Берлінської єпархії [ювіл. конф. СПбДАіС. 25-26 груд. 1996] // Християнське читання. 1997. — № 14. — С. 25-26.
Література[ред. | ред. код]
- Архімандрит Феофан — заступник голови Відділу зовнішніх церковних зносин // Журнал Московської Патріархії. М., 1986. — № 7. — С. 24.
- Наречення і хіротонія архімандрита Феофана (Галинського) на єпископа Каширського // Журнал Московської Патріархії. М., 1987. — № 7. — С. 13-16.
- Артемов Н. А., прот. Співбесіди представників клір двох німецьких єпархій (МП та РПЦЗ) 1993—1997 рр. як початок відновлення єдності Російської Церкви // XVIII Щорічна богословська конференція ПСТГУ: Матеріали. Том I. 2008. — С. 302—324
Посилання[ред. | ред. код]
- Феофан, архієпископ Берлінський та Німецький (Галинський Олег Іванович) на сайті Московського Патріархату
- Феофан (Галинський) на сайті «Російське православ'я»
|
- Випускники Українського державного хіміко-технологічного університету
- Випускники Санкт-Петербурзької духовної академії
- Народились 8 липня
- Народились 1954
- Уродженці Білої Церкви
- Померли 11 вересня
- Померли 2017
- Померли в Берліні
- Поховані на кладовищі Тегель
- Кавалери ордена Дружби (Російська Федерація)
- Кавалери ордена Святого благовірного князя Данила Московського II ступеня
- Померли від раку підшлункової залози
- Архієпископи Російської православної церкви