Фердинанд Гіллер
| Фердинанд Гіллер | |
|---|---|
| нім. Ferdinand Hiller | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 24 жовтня 1811[1][2][…] |
| Місце народження | Франкфурт-на-Майні, Велике герцогство Франкфуртd[4][5] |
| Дата смерті | 11 травня 1885[1][5] (73 роки) або 10 травня 1885[4] (73 роки) |
| Місце смерті | Кельн, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія[5] |
| Поховання | Мелатенd |
| Громадянство | Королівство Пруссія |
| Професії | композитор, піаніст, диригент, викладач університету, критик |
| Вчителі | Aloys Schmittd, Йоганн Непомук Гуммель і Georg Jacob Vollweilerd |
| Відомі учні | Макс Брух, Julius Buthsd[6], Laurent Menagerd і Енгельберт Гумпердінк |
| Інструменти | фортепіано |
| Мова | німецька |
| Жанри | опера |
| Заклад | Кельнська вища школа музики |
| Нагороди |
 |
| Діти | Paul Hillerd і Tony Hillerd |
 Файли у Вікісховищі | |
Фердинанд фон Гіллер (нім. Ferdinand Hiller; 24 жовтня 1811, Франкфурт-на-Майні — 11 травня 1885, Кельн) — німецький піаніст, композитор, диригент і педагог.
Біографія[ред. | ред. код]
Фердинанд фон Гіллер народився у Франкфурті-на-Майні в багатій родині єврейського купця. Його першими вчителями був Алоїс Шмідт (скрипка), Карл Філіп Гофман (фортеп'яно) і Георг Якоб Фольвейлер (композиція); з раннього дитинства відрізнявся великими музичними здібностями, через що в десятирічному віці, коли він уже написав свою першу композицію, батько відправив його в учні до Йогана Гуммеля у Веймар.
В Гуммеля Гіллер присвятив себе композиції, брав участь в роботі над «Марією Стюарт», завдяки чому завів знайомство з Гете. Навчаючись у Гуммеля Гіллер домігся великих успіхів як піаніст, внаслідок чого на початку 1827 року поїхав на концерти до Відня, де зустрів Бетовена і виконував його перший квартет. Після короткого візиту додому Гіллер відправився в Париж в 1829 році, де жив до 1836 року і викладав у музичній школі Шорона, але потім вирішив кинути це заняття. Смерть батька зажадала його повернення у Франкфурт на деякий час, але 8 січня 1839 він представив в Мілані свою оперу La Romilda і почав писати свою ораторію Die Zerstörung Jerusalems, яка визнається однією з його найкращих робіт. Зиму 1839 Фердинанд провів в Лейпцигу. У 1840 — 1941 рр. він перебував в Італії, де вивчав мистецтво старих майстрів під керівництвом Джузеппе Баіні[7].
Пізніше він відправився в Лейпциг до свого друга Мендельсона, де в 1843—1844 роках він давав безліч концертів в Гевандгаусі та виконував свою ораторію. Після подальшого відвідування Італії з метою вивчення духовної музики Гіллер написав дві опери, Ein Traum і Conradin, в Дрездені в 1845 і 1847 pp відповідно; він відправився як диригент в Дюссельдорф у 1847 року і Кельн в 1850 році та виступав в Італійській опері в Парижі в 1851 і 1852 роках. У Кельні він став відомий як диригент на концертах Гюрценіх-оркестру і глава заснованої ним Кельнської консерваторії. У 1884 році він відійшов від справ і помер наступного року.
Гіллер був обраний членом Королівської Академії мистецтв у Берліні в 1849 році і в 1868 році отримав почесний докторський ступінь в університеті Бонна. Гіллер був сучасником Ф. Шопена, Ф. Мендельсона, Р. Шумана, Ф. Ліста, Р. Вагнера, Дж. Верді, з якими був у дружніх відносинах[7]. За своє життя написав понад двісті творів, в тому числі шість опер, дві ораторії, шість або сім кантат, безліч творів камерної музики і популярний свого часу концерт для фортеп'яно[8]. Опублікував збори листів Мендельсона і спогади про нього (Felix Mendelsson-Bartoldy. Briefe und Erinnerungen, Köln, 1874).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118704931 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ Г. Риман Бутс // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 177.
- ↑ а б Музыкальная энциклопедия / Гл. ред. Ю.В. Келдыш. — «Советская энциклопедия», 1982. — 1008 с.
- ↑ Гиллер, Фердинанд // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Крейнина Ю. В. Хиллер Ф. // Музыкальная энциклопедия / под ред. Ю. В. Келдыша. — М. : Советская энциклопедия, Советский композитор, 1982.
- Соловьёв Н. Ф. Гиллер, Фердинанд // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Стаття в New International Encyclopedia.
