Фліп (коктейль)
| |
| Фліп, приготований з бренді, яйця та простого сиропу у келиху для коктейлю з ніжкою та прикрашений тертим мускатним горіхом. | |
| Тип | Родина коктейлів |
|---|---|
| Алкоголь поширений в цьому класі коктейлів | |
| Широко вживані інгредієнти |
Ціле сире яйце |
| Notes | Подробиці див. у статті. |
Фліп — належить до класу змішаних напоїв. Згідно з Оксфордським словником англійської мови, цей термін вперше був використаний у 1695 році для опису суміші пива, рому та цукру, нагрітою розпеченим до червоного залізом («Таким чином, ми живемо на морі; їмо печиво, а п’ємо фліп»). [1] Залізо викликало спінювання напою, і це спінювання (або «перевертання», англ. «flipping») дало назву напою. Згодом додавали яйця і збільшували частку цукру, пиво виключили з рецепта, а напій перестали подавати гарячим.
Перша згадка про фліп була у барному довіднику «Як змішувати напої» Джеррі Томаса 1862 року; або Супутник Бонвівана. У цій праці Томас пише, що: «Основним у всіх видах фліпів є створення м’якості шляхом багаторазового переливання назад і вперед між двома посудинами, добре збивання яєць та додавання підсолоджувачів і спецій відповідно до смаку». [2]
З часом різниця між Ег-ногом (алкоголь, яйця, вершки, цукор і спеціями) і фліпом (алкоголь, яйця, цукор, спеції, але без вершків) поступово було закріплено в довідниках барів США. В останні десятиліття в путівниках для барів почали вказувати наявність вершків у фліпі як необов’язкову складову.
Історія[ред. | ред. код]
Гарячий напій, відомий як фліп, з якого виник сучасний коктейль, вже існував з кінця 1600-х років, спочатку в колоніальній Америці та належав до різновиду "Напоїв моряків" англ."Sailors Drink". [3] Це був дуже популярний напій в англійських та американських тавернах до 19 століття. [4] [5] Фліп мав безліч різновидів, оскільки кожна таверна мала свій рецепт. В основному це був гарячий ель з додаванням рому або бренді, цукру, спецій (майже завжди тертого мускатного горіха) і свіжих яєць. [5] [6] Існували деякі помітні варіації, такі як Sailor's Flip без елю або безалкогольний Egg-Hot. [4]
Напій розігрівали (і, таким чином, готували), спочатку поміщаючи його пивний компонент у посудину біля вогню. Коли гарячий ель наближався до кипіння, його переносили в глечик і з’єднували з яйцями та іншими інгредієнтами. Інший глечик використовувався для переливання рідини туди-сюди (звідси й назва фліп ("перевертання"), доки напій не ставав одноріднним. [4] [6] Потім напій подавався в чашці або кухлі, а закінчувався процес приготування за допомогою спеціальної залізної кочерги, яка називалася фліпдог (flipdog), хоттл (hottle) або тодді-род (toddy rod). Металевий прут (кочерга) нагрівали на вогні до червоного розжарення, а потім занурювали в чашу фліпа. Розпечене залізо ще більше розм’якшувало і спінювало напій, надавши йому трохи гіркуватий, горілий смак. [5]
Логгерхед — це спеціальний пристрій, який спочатку використовувався як хот-род до того, як з нього розвинувся спеціально виготовлений фліпдог або тодді-род. Це був вузький шматок заліза близько трьох футів завдовжки зі злегка випуклою головкою розміром із маленьку цибулину, яку використовували для розігрівання дьогтю чи смоли, щоб зробити її більш пластичною. [5]
Фліп згадується в книзі Чарльза Діккенса «Наш спільний друг» 1864 року під час опису таверни "Братство шести веселих вантажників" (англ. Six Jolly Fellowship Porters). [4]
Фліп є головним напоєм в щорічній зимовому фестивалі рубання дров у фільмі-комедії Гаррієт Бічер-Стоу 1869 року Oldtown Folks, яка ілюструє культуру Нової Англії (зокрема Массачусетсу) близько 1820 року. Простий дроворуб, «старий Гебер Етвуд», п’є з кухля фліп [7], а Дікон — із склянки-тумблера. [8] Фліп подається всім жителям міста разом із тістечком і сиром. [9]
Рецепт старого напою описано в «Оракулі кухаря» (1822): [6]
Щоб приготувати кварту фліпа:— Поставте ель на вогонь, щоб він підігрівся, збийте три-чотири яйця з чотирма унціями вологого цукру, чайною ложкою тертого мускатного горіха чи імбиру та чвертю старого доброго рому чи бренді. Коли ель майже закипить, помістіть його в один глечик, ром і яйця тощо. в інший;— обертайте його з одного глечика в інший, доки воно не стане гладким, як крем.
Холодний фліп вперше згадується в 1874 році в книзі Е. А. Сіммонса The American Bar-Tender; або Мистецтво і таємниця змішування напоїв, а потім посібник Джеррі Томаса в 1887 році. [10] [11]
Рецепти Фліпа від Джеррі Томаса (1887)[ред. | ред. код]
Рецепти приготування фліпа, що містяться в книзі Джеррі Томаса 1887 року:
- Cold Brandy Flip – бренді, вода, яйце, цукор, тертий мускатний горіх
- Cold Rum Flip – заміна ямайського рому
- Cold Gin Flip – заміна голландського джину
- Cold Whisky Flip – заміна Бурбону або житнього віскі
- Port Wine Flip – замінник портвейну
- Sherry Wine Flip – заміна хересу
- Hot Brandy Flip – бренді, цукор, яєчний жовток, гаряча вода, тертий мускатний горіх
- Hot Rum Flip – заміна ямайського рому
- Hot Whisky Flip – заміна віскі
- Hot Gin Flip – заміна голландського джину
- Hot English Rum Flip – ель, витриманий ром, сирі яйця, цукор, тертий мускатний горіх або імбир
- Hot English Ale Flip – те саме, що й ромовий фліп, без рому та менше яєчного білка
- Sleeper (засипка) – витриманий ром, цукор, яйце, вода, гвоздика, коріандр, лимон
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- ↑ Love for Love by William Congreve: Scene XV. www.online-literature.com. Процитовано 23 жовтня 2021.
- ↑ Jerry Thomas, How to Mix Drinks (New York: Dick and Fitzgerald, 1862), 60.
- ↑ Bailey, N. (Nathan) (1763). An universal etymological English dictionary. London : Printed for T. Osborne [and 27 others]. с. 348.
- ↑ а б в г Bickerdyke, John (1889). The Curiosities of Ale & Beer: An Entertaining History: Illustrated with over Fifty Quaint Cuts. London: SWAN SONNENSCHEIN & Co. с. 388, 389.
- ↑ а б в г Curtis, Wayne (2007). And a bottle of rum: A history of the new world in ten cocktails. Broadway Books. с. 74. ISBN 978-0307338624.
- ↑ а б в Kitchiner, William (1822). The Cook's Oracle; containing receipts for plain cookery on the most economical plan for private families; also the art of composing the most simple, and most highly finished broths, gravies, soups, sauces, store sauces, and flavouring essences: The Quality of each Article is accurately stated by weight and measure; The whole being the result of actual experiments instituted in the kitchen of a physician. London. с. 384, 385.
- ↑ Stowe, Harriet Beecher (1869). Oldtown Folks. Boston: Fields, Osgood, & Co. Publishers. с. 481.
- ↑ Stowe, Harriet Beecher (1869). Oldtown Folks. Boston: Fields, Osgood, & Co. Publishers. с. 483.
- ↑ Stowe, Harriet Beecher (1869). Oldtown Folks. Boston: Fields, Osgood, & Co. Publishers. с. 484.
- ↑ Difford, Simon. Flip cocktails. www.diffordsguide.com (англ.). Процитовано 12 вересня 2022.
- ↑ Simmons, E. A. (1874). The American Bar-Tender; or The Art and Mystery of Mixing Drinks, Together With Observations on The Qualities of Wines, Liquors, and Cigars, to Which is Appended Several Hundred Toasts, Patriotic, Firemen's, Political, Lovers', Sporting, Etc (англ.). New York: Manhattan Publishing Company. с. 8.