Франко Фабріці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Франко Фабріці
Bidone-1955-Franco Fabrizi cropped.png
Народився 15 лютого 1926(1926-02-15)[1][2][3]
Кортемаджоре, Провінція П'яченца, Емілія-Романья, Королівство Італія
Помер 18 жовтня 1995(1995-10-18)[1][2][3] (69 років)
Кортемаджоре, Провінція П'яченца, Емілія-Романья, Італія
  • злоякісна пухлина
  • Громадянство Flag of Italy.svg Італія
    Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
    Діяльність актор, актор театру, кіноактор
    IMDb nm0264770
    Нагороди та премії

    CMNS: Франко Фабріці на Вікісховищі

    Фра́нко Фабрі́ці (італ. Franco Fabrizi; нар. 15 лютого 1915, Кортемаджоре, П'яченца, Італія — пом. 18 жовтня 1995, та же) — італійський актор.

    Життєпис та кар'єра[ред. | ред. код]

    Франко Фабріці народився 15 лютого 1915, в місті Кортемаджоре, Італія. Його батько був перукарем, мати касиркою в кінотеатрі. Акторську кар'єру починав у популярних в Італії фотороманах (італ. fotoromanzo), а також як театральний актор[4]. Зніматися в кіно почав з 1950 року, зігравши другорядну роль у фільмі Мікеланджело Антоніоні «Хроніка одного кохання»[4]. Перша велика кінороль Фабріці — одна з центральних ролей у фільмі Федеріко Фелліні «Мамині синочки» (1953). У стрічці актор створив образ провінційного юнака Фаусто, лінивого, цинічного, але що зберіг доброту та порядність. Надалі Фабріці, хоча й нечасто грав головні ролі, але за свою акторську кар'єру знявся майже у 130 фільмах. Грав ролі у фільмах таких видатних кінорежисерів, як Лукіно Вісконті, Діно Різі, Луїс Гарсія Берланга, Марко Феррері, П'єтро Джермі, Луїджі Дзампа та ін.

    Фабріці з успіхом грав у розважальному кіно, де експлуатував образ привабливого серцеїда та зазвичай грав «середнього» північного італійця, егоїстичного, внутрішньо спустошеного дрібного буржуа; іноді наділяв своїх героїв комедійними рисами — у фільмах «Норкове манто» (1956), «Чоловіки в місті» (1957), «Літні оповідання» (1959)[5].

    У 1986 році Фабріці зіграв роль ведучого телешоу у фільмі Федеріко Фелліні «Джинджер і Фред», за яку був номінований на здобуття французької національної кінопремії Давид ді Донателло в категорії «найкращий актор другого плану».

    Франко Фабріці помер від раку 18 жовтня 1995 року в Кортемаджоре в Італії у віці 80 років.

    Фільмографія (вибіркова)[ред. | ред. код]

    Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
    1950 ф Хроніка одного кохання Cronaca di un amore ведучий показу моди
    1952 ф Легенда Женев'єви La leggenda di Genoveffa
    1952 ф Дівчата на відданні Ragazze da marito Клаудіо Фортіс
    1953 ф Повернися! Torna! Джакомо Маріні
    1953 ф Вихор Vortice Віаджані
    1953 ф Мамині синочки I vitelloni Фаусто Моретті
    1954 ф Вічна пісня любові Nel gorgo del peccato Філіппо
    1954 ф Раба гріха La Schiava del peccato Карло
    1954 ф Римлянка La romana Джино
    1954 ф Люди-торпеди Siluri umani Антоніо
    1954 ф Прощавайте, мої милі пані! Addio, mia bella signora! Марко
    1955 ф Вир Vortice В'яджані
    1955 ф Шахраї Il Bidone Роберто
    1955 ф Подруги Le Amiche Чезаре Редоні, архітектор
    1955 ф Римські оповідання Racconti romani Альваро Латіні
    1956 ф Жінка — сенсація дня La Donna del giorno Альдо
    1956 ф Калабуч Calabuch Лангоста, контрабандист
    1956 ф Камілла Camilla Джанні
    1956 ф Норкове манто Una pelliccia di visone Франчіпане
    1956 ф Бувай, молодь! Noi siamo le colonne Альдо
    1957 ф Кожен може мене вбити Tous peuvent me tuer Карл Герман
    1957 ф Чоловіки в місті Mariti in città Альберто
    1957 ф Ніколи не знаєш Sait-on jamais... Бусетті
    1957 ф Ночі Кабірії Le Notti di Cabiria епізод (в титрах відсутній)
    1958 ф Літні оповідання Racconti d'estate Сандро Моранді
    1958 ф Небезпечні дружини Mogli pericolose Бруно
    1958 ф Прощавай назавжди! Addio per sempre Майк
    1958 ф Трійця Le dritte Амлето Бертіні
    1958 ф Навіть пекло тремтить Anche l'inferno trema
    1959 ф Мораліст Il Moralista Джованні
    1959 ф Ночі Лукреції Борджіа Le Notti di Lucrezia Borgia Чезаре Борджіа
    1959 ф Проклята плутанина Un maledetto imbroglio Массімо Вальдарена
    1959 ф Свідок у місті Un témoin dans la ville Ламберт, нічний радіо-таксист
    1959 ф Сюрпризи кохання Le Sorprese dell'amore Баттіста
    1959 ф Лазуровий берег Costa Azzurra Нікола Феррара
    1959 ф Операція «Чорна Капела» Geheimaktion schwarze Kapelle Граф Россі
    1960 ф Батьки у блакитних джинсах I genitori in Blue-Jeans Джанні
    1960 ф Вулиця Маргутта Via Margutta Джозуе
    1961 ф Дуель чемпіонів Orazi e curiazi Куріацо
    1961 ф Журналіст з Риму Una Vita difficile Франко Сімоніні
    1961 ф Нікчема Il Relitto Руді Веронезе
    1961 ф Колодязь трьох істин Le puits aux trois vérités Філіппе Ґірбуа
    1961 ф Горації і Куріації Orazi e Curiazi Курацій
    1961 ф Важке життя Una vita difficile Франко Сімоніні
    1962 ф Найкоротший день Il Giorno più corto поранений
    1962 ф Чотири ночі в Альбі Quattro notti con Alba лейтенант Цеккіні
    1963 ф Звичайні грабіжники в Мілані I soliti rapinatori a Milano Франко
    1963 ф Ураган на Цейлоні Das Todesauge von Ceylon Мануель да Коста
    1963 ф Шпигунське гніздо в Касабланці Noches de Casablanca Макс фон Штауффен
    1963 ф Депутати Gli onorevoli Роберто Чіччонетті
    1963 ф Інша жінка красивіша La donna degli altri è sempre più bella Паоло (новела «Рятувальник коханець»)
    1963 ф Командир Il comandante Сандркллі
    1964 ф Диваки I maniaci Стіпа, нахабний співробітник (новела «Спортсмен»)
    1965 ф Питання честі Una Questione d'onore Еджідіо Порчу
    1965 ф Пані та панове Signore & signori Ліно Бебедетті
    1965 ф Комплекси I Complessi Франческо Мартелло (новела «Guglielmo il Dentone»)
    1965 ф Я її добре знав Io la conoscevo bene Паганеллі
    1966 ф Листоноша йде на війну Le facteur s'en va-t-en guerre Рітоні
    1968 ф Маленький купальщик Le Petit baigneur Марчеллло Каччапотті
    1968 ф Мільйони Мадігана Un dollaro per 7 vigliacchi Каронда
    1968 ф Ніжні синьйори Le Dolci signore Сандро, коханець Луїзи
    1968 ф Так, синьйор Sissignore водій
    1969 ф Сатирикон Satyricon Асчільто
    1970 ф Журавель в небі La torta in cielo
    1970 ф Каштани смачні Le Castagne Sono Buone Бернарді
    1970 ф Людина-оркестр L'Homme orchestre Франко, наречений Франсуази
    1971 ф Смерть у Венеції Morte a Venezia перукар
    1971 ф Хороший Рим Roma bene Ніно Раппі
    1972 ф Завдяки поліції La Polizia ringrazia Франческо Беттаріні
    1972 ф Зловживання владою Abuso di potere комісар Реста
    1972 ф Полювання на людину La mala ordina Мороні
    1973 ф Синьйора в стані примусу La signora è stata violentata фотограф
    1973 ф Кинь якір перед новим поворотом Ancora una volta prima di lasciarci Марко
    1974 ф Не чіпай білу жінку Touche pas à la femme blanche Том
    1974 ф Поліція просить допомоги La Polizia chiede aiuto Бруно Паджілія, фотограф
    1974 ф Сеньйора, дозвольте мені стати вашою донькою Permettete, signora, che ami vostra figlia Франко де Роза
    1974 ф Генерал спить стоячи Il generale dorme in piedi полковник Белтрамі
    1975 ф Агресія L'Agression Сауґе
    1975 ф Поліція збентежена La Polizia ha le mani legate Луїджі Бальзамо
    1975 ф Убивства в нічному потягу L'Ultimo treno della notte збочений пасажир поїзда
    1975 ф Шановні люди Gente di rispetto лікар Сангудольче
    1978 ф Швейцарська справа L'affaire Suisse Пошетті
    1980 ф Мотор! Action продюсер
    1984 ф Чималий скандал Uno scandalo perbene граф Ґвар’єнті
    1985 ф Джинджер і Фред Ginger e Fred ведучий телешоу
    1985 с Муссоліні і я Io e il Duce Наварра
    1986 ф Універмаг Grandi magazzini Дзамбуті
    1988 ф Чортеня Il Piccolo diavolo священик
    19911996 с Юнаки біля стіни I ragazzi del muretto Манріко
    1992 ф Ріккі і Барабба Ricky e Barabba Салветті

    Визнання[ред. | ред. код]

    Нагороди та номінації Франко Фабріці[6]
    Рік Категорія Фільм Результат
    Премія Давид ді Донателло
    1986 Найкращий актор другого плану Джинджер і Фред Номінація
    Італійський національний синдикат кіножурналістів
    1986 Срібна стрічка за найкращу чоловічу роль другого плану Джинджер і Фред Номінація
    Премія «Золотий Чак»
    1986 Найкращий актор другого плану Джинджер і Фред Нагорода

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #142603848 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
    2. а б Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    3. а б Filmportal.de — 2005.
    4. а б Guglielmo Siniscalchi. Enciclopedia del Cinema. Treccani, 2003. 
    5. Кинословарь, т.2, 1970, с. 727
    6. Нагороди та номінації Франко Фабріці на сайті IMDb (англ.)

    Джерела[ред. | ред. код]

    ФАБРИЦИ, Франко // Кинословарь. В 2 т. / гл. ред. С. Ю. Юткевич. — М. : «Советская энциклопедия», 1970. — Т. 2 : М — Я.— С. 727 (рос.)

    Посилання[ред. | ред. код]