Юткевич Сергій Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Юткевич Сергій Йосипович
рос. Юткевич, Сергей Иосифович
Фото
Меморіальна дошка на честь С. Юткевича
Дата народження: 15 (28) грудня 1904(1904-12-28)
Місце народження: Санкт-Петербург, Російська імперія
Дата смерті: 23 квітня 1985(1985-04-23) (80 років)
Місце смерті: Москва, СРСР
Громадянство: СРСР СРСР
Професія: кінорежисер, театральний режисер, сценарист, актор, театральний педагог
Нагороди: Герой Соціалістичної Праці — 1974

Орден Леніна — 1964 Орден Леніна — 1967 Орден Леніна — 1974
Орден Жовтневої Революції Орден Трудового Червоного Прапора — 1939 Орден Дружби народів — 1984
Народний артист СРСР— 1962 Сталінська премія — 1941 Сталінська премія — 1947 Державна премія СРСР — 1967 Державна премія СРСР — 1983

IMDb: ID 0951170

Сергій Йосипович Юткевич (рос. Сергей Иосифович Юткевич; * 15 (28) грудня 1904(19041228) 23 квітня 1985 Москва, СРСР) — радянський кінорежисер, театральний режисер, художник, сценарист, актор, театральний педагог. Народний артист СРСР (1962). Лауреат Сталінської (1941, 1947) і Державної премій СРСР (1967, 1983).

Життєпис[ред.ред. код]

Юткевич народився в Санкт-Петербурзі. Вже підлітком був залучний до творчого життя, починав в ляльковому театрі. Брався за різні галузі і виступав то як актор, то як помічник режисера. Досить рано почав малювати і виробився в своєрідного художника. Рання театральна діяльність Сергія Юткевича пройшла на майданчиках Києва та Севастополя.

У 1921-1923 роках навчався у популярного тоді Всеволода Мейєрхольда, а потім на Фабриці ексцентричного актора. Навчався і в ВХУТЕМАСі. З 1928 року був призначений на посаду керівника Першої кіномайстерні на Ленфільмі, де працював 10 років.

Був одружений. Дружина — балерина Олена Ільющенко (1904—1987), котра працювала танцівницею у Великому театрі (Большой театр) майже сорок років.

Кінорежисер[ред.ред. код]

Серед перших кінострічок Ютекича фільм « Людина з рушницею».У зв'язку з офіційно розпочатим культом В. Леніна, до створення біографічних кінострічок вождя був залучений і С. Юткевич.

У 1938—1944 роках Юткевич був художнім керівником студії «Союздетфільм», але не поривав з практикою викладача та з мистецтвознавством. З 1939 року отримав професорське звання. Як викладач режисури працював у ВГІКу до 1960-х рр. В повоєнні роки створив близько тридцяти вистав на сценах Ленінграда та Москви. Серед його робіт — «Баня», «Клоп», «Кар'єра Артуро Уі» П'ять років 19601965 Сергій Юткевич був головним режисером Студентського театра Московського Державного університету.

Художник[ред.ред. код]

Заставка Юткевич.jpg

Режисерська, громадська, викладацька діяльність Сергія Юткевича абсолютно затьмарили його діяльність і творчість як художника. Його театральне і акторське життя розпочалося в 1917 році. В роки громадянської війни він працював і як актор, і як помічник режисера, і як художник. Тобто, його художня практика передувала практиці театрального і кінорежисера. На творчу манеру митця сильно вплинули раннє знайомство з ляльковим театром, з цирковим мистецтвом, з умовним мистецтвом балагана, клоунади і модерністським відтворенням цього світу на площині паперу. Звідси графічна площинність малюнків, чорно-біла манера, співставлення різних масштабів в одній композиції, незграбність, кубізм в фігурах і включення в малюнки написів, як на циркових афішах. Все це використовував і художник Аннєнков Юрій Павлович (1889—1974).

Незважаючи на умовність зображень у Сергія Юткевича була здатність створювати портретні зображення. Серед його малюнків - портретні зображення Чарлі Чапліна, Сергія Ейзенштейна, клоун Серж (А. Александров), куплетист Сатов, актор Сендеров, теж виконані в умовно-графічній манері. Серед малюнків чимало замальовок до театральних постановок тогочасного репертуару («Добре ставлення до коней», «Зовнішньоторг на Ейфелевій вежі»), ескізи до танців ( ескіз акробатичного танцю на музику Скрябіна), малюнки циркових номерів («Акробатичне танго», «Французька боротьба» ).

Графічні малюнки Сергія Юткевича розподілені на серії, серед яких —

  • серія «Цирк»
  • серія «Город» тощо.

Модерніський характер малюнків С. Юткевича не відповідав характеру сталого радянського мистецтва доби сталінського режиму чи доби кризи радянської влади. Тому їх бачила відносно мала кількість радянських глядачів.

Фільмографія (російською)[ред.ред. код]

  1. 1925 — «Даёшь радио!» (короткометражний, разом із С. Грюнбергом)
  2. 1928 — «Кружева»
  3. 1929 — «Чёрный парус»
  4. 1931 — «Златые горы»
  5. 1932 — «Встречный » ( разом із Ф. Ермлером)
  6. 1937 — «Шахтёры»
  7. 1937 — «Как будет голосовать избиратель» (короткометражний)
  8. 1938 — «Человек с ружьём »
  9. 1940 — «Яков Свердлов »
  10. 1941 — «Новые рассказы бравого солдата Швейка» (короткометражний )
  11. 1941 — «Эликсир бодрости» (короткометражний)
  12. 1941 — «Белая ворона» (короткометражний)
  13. 1942 — «Швейк готовится к бою»
  14. 1943 — «Новые похождения Швейка»
  15. 1945 — «Здравствуй, Москва!»
  16. 1947 — «Свет над Россией»
  17. 1948 — «Три встречи» ( разом із В. Пудовкіним та А. Птушко)
  18. 1951 — «Пржевальский»
  19. 1955 — Отелло
  20. 1957 — «Рассказы о Ленине »
  21. 1966 — «Ленин в Польше »
  22. 1968 — «Бежин луг » (фотофільм, разом із Н. Клейманом)
  23. 1969 — «Сюжет для небольшого рассказа»
  24. 1981 — «Ленин в Париже»

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]



Кінорежисер Це незавершена стаття про кінорежисера.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.