Франсуа-Оґюст Міньє
Франсуа-Оґюст Міньє | |
---|---|
фр. François-Auguste Mignet | |
Ім'я при народженні | фр. François Auguste Alexis Mignet[1] |
Народився | 8 травня 1796[2][3][…] Екс-ан-Прованс |
Помер | 24 березня 1884[2][3][…] (87 років) rue d'Aumaled, IX округ Парижа[5][6] |
Поховання | Кладовище Сен-П'єрd |
Країна | Франція |
Діяльність | журналіст, історик, правник, письменник, адвокат |
Alma mater | Lycée Mistrald (1815) Університет Провансу (1818) Університет Поля Сезанна |
Посада | Perpetual Secretary of the Academy of Moral and Political Sciencesd[7] і seat 20 of the Académie françaised[8] |
Членство | Французька академія (24 березня 1884)[8] Угорська академія наук Академія моральних і політичних наук Американська академія мистецтв і наук Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей Société de l’histoire de Franced Туринська академія наук[6] |
Нагороди | |
Автограф | |
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах Франсуа-Оґюст Міньє у Вікісховищі |
Франсуа-Оґюст Міньє́ (фр. François-Auguste Mignet; 8 травня 1796, Екс-ан-Прованс — 24 березня 1884, Париж) — французький історик і правник. Член Французької академії.
Міньє до 1815 року студіював у Авіньйоні, а потім ще три роки в університеті Екс-Марсель. 1821 року він і його друг Адольф Тієр, теж історик, переїхали до Парижа, де МІньє працював журналістом. 1824 року вийшла друком його двотомна історія Французької революції (Histoire de la révolution française) — твір, який разом із однойменною книгою Тієра донині має значиний вплив на сприйняття Французької революції в історичній перспективі.
Римо-католицька конгрегація віри указом від 5 вересня 1825 року занесла цю його працю до індексу заборонених книг. 1830 року Міньє був причетний до липневої революції як співавтор петиції проти короля Карла X. За Луї Філіпа, з 1830 до 1848 року був директором міністерського архіву (« Archives au ministère des Affaires»). З 1832 року був обраний до новоствореної Академії моральних і політичних наук, а 1836 року зайняв посаду довічного секретаря цієї академії. 29 грудня 1836 року був обраний до Французької академії, 1876 року став членом Американської академії мистецтв і наук.
- De la féodalité des institutions de Louis IX., Paris 1822
- Histoire de la révolution française, Paris 1824
- Histoire de la révolution française, 10-те видання, 1840
- Histoire de la ligue, Paris 1829, 5 томів.
- Histoire de la réformation, Paris 1833
- Notices et Mémoires historique, Paris 1843
- Antonio Perez et Philippe II., Paris 1845
- Notices historique sur la vie et les travaux de M. Rossi, Paris 1849
- Histoire de Marie Stuart, Paris 1850, 2 томи.
- La Rivalité de François Ier et de Charles-Quint, 1875
- ↑ Archives de Paris
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ Archives de Paris
- ↑ а б www.accademiadellescienze.it
- ↑ Академія моральних і політичних наук — 1795.
- ↑ а б Французька академія — 1635.
- Народились 8 травня
- Народились 1796
- Уродженці Екс-ан-Прованса
- Померли 24 березня
- Померли 1884
- Члени Французької академії
- Члени Угорської академії наук
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Нагороджені Великим Хрестом ордена Почесного легіону
- Великі офіцери ордена Почесного легіону
- Персоналії:Екс-ан-Прованс
- Члени Академії моральних і політичних наук