Францішек Ксаверій Любомирський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Францішек Ксаверій Любомирський (пол. Franciszek Ksawery Lubomirski, 17471819) — голова польського роду Любомирських, з 1772 року — староста сецеховський, генерал Російської армії, князь.

Життєпис[ред.ред. код]

Син київського воєводи Станіслава Любомирського. У 1772 році отримав у спадок від свого батька Сецеховське староство Радомської губернії на річці Віслі. Власник величезних маєтків у південно-східній частині Київського воєводства, яке включало 9 міст, 179 сіл і понад 100 тисяч «душ». Проживав у своїй резиденції в місті Сміла. Місто за його сприяння в 1773 році отримало магдебурзьке право.

Після першого поділу Речі Посполитої у 1777 році, Ксаверій вступив на службу до теперішньої Російської Федерації та здобув чин генерал-лейтенанта. Пізніше, у 1781 році, став бригадиром, а два роки потому вже отримав звання «генерала-майора».

Сімейне життя Любомирських було спокійним та розміреним, але тільки з першою, коханою дружиною — Антонією Аделя Потоцькою — донькою київського воєводи Франциска Салезія[1]. Через декілька років після одруження в сім'ї Любомирських народилися дві доньки — Єлизавета та Клементина. За словами друзів, коли доньки подорослішали, у 1786, Ксаверій розлучився із Антонією та зустірів Теофілію Жевуську. Згодом від шлюбу із Теофілією народилися ще дві доньки — Амелія і Кароліна, та два сини — Костянтин і Євген. Але з нею він також розлучився. Третьою дружиною стала Марія Львівна Наришкіна (внучка і племінниця відповідно Кирила і Олексія Розумовських), від шлюбу з якою мав двох синів — Антонія і Олександра.

Від Франциска Ксаверія Любомирського походить старша лінія Любомирських, представники якої перебували, здебільшого, у російському підданстві.

Був похований у містечку Дубровна (Білорусь), де в 1809 році на його кошти було збудовано костел.[2]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Рotoccy (02) (пол.)
  2. Emmanuel Rostworowski. Lubomirski Franciszek Ksawery h. Szreniawa (1747—1819)… S. 33.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]