Станіслав Любомирський (воєвода київський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Станіслав Любомирський
Stanisław Lubomirski
Stanislaw Lubomirski.jpg
Народився 1704(1704)
Помер 19 липня 1793(1793-07-19)
Варшава
Поховання Повонзківський цвинтар
Громадянство (підданство) Велике князівство Литовське
Національність поляк
Діяльність державний діяч, магнат, меценат
Відомий Палац Любомирських у Львові
Посада воєвода брацлавський (1764), київський (1772)
Конфесія католик
Батько Єжи Александр Любомирський
Мати Іоанна Кароліна фон Штарцгаузен
Рід Любомирські
Брати, сестри Q28773345? і Q16564222?
Дружина Людвіка Поцей
Діти Ксаверій, Юзеф, Александр, Міхал
Нагороди
Орден Святого Станіслава
Орден Білого Орла
  • Herb Drużyna.PNG

Станіслав Любомирський (пол. Stanisław Lubomirski; 1704 — 19 липня 1793, Варшава) — князь, державний діяч часів Речі Посполитої та її розділів, магнат, меценат.

Біографія[ред.ред. код]

Станіслав Любомирський
Станіслав Любомирський

Син воєводи сандомирського Єжи Александра Любомирського та його дружини Анни Кароліни Санґушко.

1738 року розділив спадок з братом Юзефом. В 1744 році став кавалером Ордену Білого Орла. 15 грудня 1764 року був призначений брацлавським воєводою завдяки лояльності до короля Станіслава Августа Понятовського. У 1785 році відмовився від посади київського воєводи, жив у Варшаві. 2-е скликання Галицького станового сейму «вилегітимізувало» його з шляхетства, княжого титулу у 1786 році.

Портрет (як підстолія коронного, разом з дружиною) знаходився в захристі костелу в Рівному.

Сім'я[ред.ред. код]

В 1740 році одружився з донькою великого литовського стражника Антона Потія Людвікою з Потіїв[1] (пол. Ludwiką Pociejówną), що народила йому Ксаверія, Юзефа Макарія, Александра та Міхала. Дружина: привнесла віно — Іванків над Тетеревом, в 1781 році купила Гряду з околицями в австрійського уряду (в руках сім'ї Гряда була недовго: на початку XIX ст. Любомирські продали маєток).

Власність[ред.ред. код]

Одідичив «Домбровський ключ» з Болеславом, Отфіновом (Сандомирське воєводство), маєтки «Смілянщина» (маєтки Млієва, Радивонова, Городиські, Вільшанські; отримані від батька в спадщину 1735 року), «ключі» Паволоцький, Котельницький (Житомирський повіт), Туріянський, Гуляйпіль, Язловець. Після смерті бездітного брата Юзефа (1755 року) — литовського підстолія — отримав Лабунь (Волинь), Шаргород, простір між Дністром та Західним Бугом (бл. 200 км від Вінниці до кордонів, тобто волості: Краснянська, Рашківська, «ключі» Савранський, Ягорлицький, Юзефгродський, Конєцпольський, містечка на тракті дністровському, бузькому). На підставі «Кольбушовської трансакції» отримав 1753-го: Дубне, Птичу та 70 сіл, після брата в цій ординації — Степань, Деражне, 88 сіл. Його маєток («Фортуна») — найбільший за всі часи існування Польщі. На момент поділу, після значного зменшення, в 1770-му його власність складала 31 місто, 738 сіл, приносила 2 919 641 злотих річного доходу.[2]

Син белзького старости Юзефа Потоцького Франциск Салезій 1744 року продав тучинський та губків ський «ключі» Станіславові Любомирському.[3]

В 1760 році став власником кам'яниці у Львові на площі Ринок, 10 (тепер Палац Любомирських), сприяв її перебудові на палац для власного житла.[4]

Отримав у 1765 році від попередника — Авґуста Фридерика Мошинського — Ситихівське староство.[5] Мав маєтки:

Син Александер сприяв початку розбудови (відродження) Юзефґрода — лівобережної частини сучасної Балти на початку 1770-х років.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Pociejowie (01) (пол.)
  2. а б Szczygielski W. Lubomirski Stanisław h. Szreniawa (1704—1793)… — S. 50.
  3. Hubków // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1882. — T. III : Haag — Kępy. (пол.) — S. 200. (пол.)
  4. Крип'якевич І. П. Історичні проходи по Львові. — Львів : Каменяр, 1991. — С. 42. — ISBN 5-7745-0316-X.
  5. Wierzbicka-Michalska K. Moszyński August Fryderyk h. Nałęcz (1731—1786) // Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1977. — T. XXIІ/1, zeszyt 92. — S. 108. (пол.)
  6. Lubomirscy (01) (пол.)

Джерела[ред.ред. код]

  • Szczygielski W. Lubomirski Stanisław h. Szreniawa (1704—1793) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. — T. ХVIII/1, zeszyt 76. — S. 50—53. (пол.)

Посилання[ред.ред. код]

Попередник
Ян Каєтан Яблоновський
Bratslav voyev COA.jpg Воєвода брацлавський
1764-1772
Bratslav voyev COA.jpg Наступник
Мацей Лянцкоронський
Попередник
Франц Салезій Потоцький
POL województwo kijowskie IRP COA.svg Воєвода Київський
1772-1785
POL województwo kijowskie IRP COA.svg Наступник
Юзеф Габріель Стемпковський