Франц Лахнер

Франц Лахнер
нім. Franz Lachner
Зображення
Основна інформація
Дата народження	2 квітня 1803(1803-04-02)
Місце народження	Райн, Королівство Баварія
Дата смерті	20 січня 1890(1890-01-20) (86 років)
Місце смерті	Мюнхен
Поховання	Старий південний цвинтар
Роки активності	1822—1874
Громадянство	Німеччина
Професія	композитор, диригент, педагог
Вчителі	Симон Зехтер і Maximilian Stadlerd
Відомі учні	Sophie Dietzd, Енгельберт Гумпердінк і Юлій Гейd
Інструменти	орган
Жанри	опера і симфонія
Колективи	Баварська державна опера
Заклад	Баварська державна опера
Нагороди	почесний громадянин Мюнхенаd
Файли у Вікісховищі

Франц Пауль Лахнер (нім. Franz Paul Lachner, 2 квітня 1803 — 20 січня 1890) — німецький композитор і капельмейстер.

Біографія

З 7-річного віку навчався музиці у свого батька, церковного органіста; у 1810—1816 роках навчався в гімназіях Нойбурга і Мюнхена. З 1822 року працював учителем музики в Мюнхені. В 1823—1827 роках служив органістом протестантської церкви у Відні. З 1827 року — віце-капельмейстер, з 1829-го — перший капельмейстер віденського Кернтнертор-театру. Живучи у Відні, товаришував з Ф. Шубертом, зустрічався з Бетховеном, Зехтером.. У 1834—1836 роках — придворний капельмейстер в Мангаймі.

З 1836 року жив у Мюнхені. У 1836—1867 роках — головний диригент Баварської опери; диригував також концертами в Академії музики і придворній капелі.

Очолював музичні фестивалі в Мюнхені (1855, 1863), Зальцбурзі (1855), Ахені (1861—1870). У 1868 році пішов у відставку.

Серед його учнів — композитори Лео Грілль, Іржі Геролд, Йозеф Райнбергер, Франц Вюлнер і багато інших.

Роботи

Бюст Лахнера на Старому Південному кладовищі у Мюнхені.

Франц Лахнер є автором більш ніж 200 творів. В оркестрових творах він виявив себе майстром контрапункту. У симфонічній та камерній музиці вважається послідовником Баха, Генделя, Шуберта.. Один із засновників жанру оркестрової сюїти.

У 1854 році поклав на музику розмовні діалоги в опері Луїджі Керубіні «Медея», що додало їй більшої єдності та сили..

Вибрані твори

Опери

• «Порука» (Die Bürgschaft; 1828, Будапешт)
• «Алідіа» (Alidia; 1839, Мюнхен)
• «Катаріна Корнаро» (Catarina Cornaro; 1841, Мюнхен)
• «Бенвенуто Челліні» (Benvenuto Cellini; 1849, Мюнхен)

Для хору

• дві ораторії
• реквієм
• меси

Симфонічна музика

• сім симфоній (1828, 1833, 1834, 1834, 1837, 1839, 1851)
• «Sinfonia passionata» (1835)
• вісім сюїт (1861, 1862, 1864, 1865, 1868, 1871, 1881, 1874)
• увертюри

Камерна музика

• сім струнних квартетів (1843, 1843, 1843, 1849, 1849, 1850, ?)

Для органа

• сонати
• фуги

Для фортепіано

• п'єси
• сонати (у тому числі для фортепіано в 4 руки)
• скерцо

Концерти

• два — для арфи з оркестром (1828, 1833)
• для флейти з оркестром (1832).

Нагороди та визнання

• Орден Максиміліана «За досягнення в науці і мистецтві» (1853)
• почесний доктор філософії Мюнхенського університету (1863)
• почесний громадянин Мюнхена