Фрізах (Каринтія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто
Фрізах
Friesach
Friesach Stadtansicht 14042007 01.jpg
Фрізах і замок Петерсбурґ
Герб
Герб

Координати 46°57′09″ пн. ш. 14°24′35″ сх. д.H G O

Країна Австрія Австрія
Федеральна земля Каринтія
Політичний округ Санкт-Файт-ан-дер-Глан
Бургомістр Josef Kronlechner (SPÖ)
Площа 120,84 км²
Висота центру 634 м
Населення 4 946  (1 січня 2018[1])
Густота населення 40,93  осіб/км²
Міста-побратими Кормонс
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Телефонний код 0 42 68
Поштовий індекс 9360
Автомобільний код SV
Ідентифікатор 2 05 05
GeoNames 7871641
OSM пошук у Nominatim
Офіційний сайт www.friesach.at
Фрізах. Карта розташування: Австрія
Фрізах
Фрізах
Фрізах (Австрія)
Фрізах. Карта розташування: Каринтія
Фрізах
Фрізах
Фрізах (Каринтія)
Фрізах у Вікісховищі?
20505 —Фрізах

Фрізах (нім. Friesach) — місто і міська громада на півночі австрійської землі Каринтія. Найстаріше місто землі, відоме своїми збереженими фортифікаціями.

Історія[ред. | ред. код]

Місто складається з трьох кадастрових громад — Фрізах, Санкт-Сальватор, Цельтшах. Вона розташоване у передгір'ях альпійського хребта Гуркталь (нім. Gurktal) біля виходу річки Метніц (нім. Metnitz) у долину Фрізахер біля підніжжя гір Віргілен (нім. Virgilienbergs) і Петера (нім. Petersbergs), на якій над містом височить замок Петерсберг. На північ від міста стоїть замок Гаєрсберг. Збереглись фортифікації міста.

Через місто проходила римські дорога Via Iulia Augusta. У VI ст. тут було слов'янське поселення Breže (місцевість з березами), від чого пішла сучасна назва міста. Близько 740 Каринтію почало заселяти плем'я баварів. Король Людовик II Німецький надав 860 архієпискоапу Зальцбургу Адалвіну[2] двір у Фрізаху. Місцевий граф Вільгельм надав право (1016-1028) проводити неподалік двору архієпископа ярмарки на основі привілею Конрада II. Це сприяло розвитку міста, що лежав на торговому шляху з Венеції до Відня. у ХІІІ ст. Фрізах був найбільшим містом Каринтії і другим після Зальцбургу архієпархії Зальцбурга. До 1803 перебував у володінні архієпископів, після чого став втрачати своє значення.

Населення Фрізаху складається на 96,2% з громадян Австрії, 89,8% католиків, 2,6% євангелістів, 1,5% мусульман.

Фрізах. Худ. Matthäus Merian. 1679

Населення[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Robert Gratzer: Friesach - Die bewegte Geschichte einer bedeutenden Stadt. Verlag Johannes Heyn, Klagenfurt 1986, ISBN 3-85366-484-9 (нім.)
  • Peter Franz Hirner: Landesausstellung Friesach 1999 - die Stadt im Mittelalter. Technische Universität Graz (Diplom-Arbeit), 1994 (нім.)
  • Die profanen Bau- und Kunstdenkmäler der Stadt Friesach. Bearb. v. Barbara Kienzl, Gerhard Seebach, Ulrike Steiner. Schroll, Wien 1991 (=Österreichische Kunsttopographie, Bd. LI) (нім.)
  • Heinrich Gressel: Friesach. Chronik der ältesten Stadt in Kärnten. Eigenverlag, Klagenfurt 2008, ISBN 978-3-200-01169-4 (нім.)

Пам'ятки Фрізаха[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Попередні дані про чисельність населення федеральних земель, політичних округів і політичних громад Австрії на 1 січня 2018 року(нім.)
  2. Adalwin[de](нім.)

Виноски[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]