Фузафунгін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фузафунгін
Систематизована назва за IUPAC
(3S,9S,15S)-4,10,16-trimetylo-3,6,9,12,15,18-heksa(propan-2-ylo)-1,7,13-trioksa-4,10,16-triazacyklooktadekano-2,5,8,11,14,17-hekson
Класифікація
ATC-код R02AB03
PubChem 3084092
CAS 1393-87-9
DrugBank DB08965
Хімічна структура
Формула C29H51N2O8 
Мол. маса 555,72 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 0%
Метаболізм НД
Період напіввиведення НД
Екскреція НД
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата БІОПАРОКС®,
Лабораторії «Серв'є Індастрі»/ВАТ«Фармацевтичний завод «ЕГІС»,Франція/Угорщина
UA/7211/01/01
21.01.2010-21/01/2015

Фузафунгін — природний антибіотик з групи поліпептидних антибіотиків для місцевого застосування. Вироблення препарату передбачає використання продуктів життєдіяльності Fusarium lateritium. Фузафунгін виробляється компанією «Servier» під торговими марками «Біопарокс», «Локабіотал» і «Локабіозол». У лютому 2016 року Європейське агентство з лікарських засобів рекомендувало вилучити фузафунгін із фармацевтичного обігу у зв'язку із випадками важких алергічних реакцій (у вигляді бронхоспазму).[1]

Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]

Фузафунгін — природний антибіотик широкого спектра дії з групи поліпептидних антибіотиків, що діє бактеріостатично.[2] Препарат має як антибактеріальну, так і протизапальну дію, яка полягає у здатності інгібувати вироблення медіаторів запальних реакцій та зниження вироблення макрофагами вільних радикалів без порушення процесу фагоцитозу.[3] До фузафунгіну чутливі наступні збудники: стафілококи, стрептококи,нейсерії, Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis, легіонелли, мікоплазми, грибки роду Candida. Застосовується виключно місцево у вигляді інгаляцій в ротову порожнину або носові ходи. При місцевому застосуванні фузафунгін не виявляється в крові та не створює високих концентрацій у внутрішніх органах. Фузафунгін не проникає через плацентарний бар'єр, немає даних за виділення препарату в грудне молоко. Дані за метаболізм та виділення фузафунгіну з організму відсутні.

Показання до застосування[ред. | ред. код]

Фузафунгін застосовується при місцевому лікуванні інфекційно-запальних захворювань верхніх дихальних шляхів (гайморит, риніт, фарингіт, тонзиліти, синусити, трахеїт, бронхіти) та з профілактичною метою після тонзилектомії.

Побічна дія[ред. | ред. код]

При застосуванні фузафунгіну можливі наступні побічні ефекти[4]: рідко (0,01—0,1 %) сухість в горлі або носі, чхання, неприємні відчуття або смак в роті, почервоніння очей; дуже рідко (у пацієнтів зі схильністю до алергічних реакцій) нудота, бронхо- або ларингоспазм, диспное, висипання на шкірі, свербіж шкіри, кропив'янка, набряк Квінке, анафілактичний шок.

Протипоказання[ред. | ред. код]

Фузафунгін протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату та дітям до 2,5 років. З обережністю препарат застосовують при вагітності та годуванні грудьми.

Форми випуску[ред. | ред. код]

Фузафунгін випускається у вигляді контейнерів для інгаляцій по 50 мг препарату на 50 мл розчину.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]