Candida

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Candida
Candida albicans.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Підцарство: Вищі гриби (Dikarya)
Тип: Аскоміцети (Ascomycota)
Підтип: Saccharomycotina
Клас: Saccharomycetes
Порядок: Saccharomycetales
Родина: Дріжджові (Saccharomycetaceae)
Рід: Candida
Berkh., 1923
Види
Більше сотні, у тому числі
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Candida
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Candida
EOL logo.svg EOL: 32103
ITIS logo.svg ITIS: 194591
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 5475
MB: 7487
IF: 7487

Candida — рід анаморфних дріжджів. Кілька видів роду, найбільш відомий з яких Candida albicans, є опортуністичними патогенами, що спричинюють кандидоз — захворювання людини та інших тварин, особливо серед пацієнтів з імунодефіцитом.[1] Представники роду, зокрема C. albicans, загалом є мешканцями флори кишківнику тварин.

Протягом кінця 20-го — початку 21 століття медичне суспільство усвідомило медичну важливість опортуністичних інфекцій, викликаних Candida, перш за все через збільшення числа імунодефіцитних пацієнтів, особливо хворих на СНІД, які надзвичайно сприйнятливі до опортуністичних інфекцій[2]. Тим часом, було завершено секвенування геномів кількох видів Candida, допомагаючи дослідженню біології цих організмів з геномної точки зору. Дослідження Candida та інших дріжджів має важливе значення для знаходження методів лікування кандидозу та пов'язаних грибкових захворювань[2].

У виноробстві[en], деякі види Candida можуть потенційно зіпсувати вино[en].[3]

Біологія[ред.ред. код]

При вирощуванні в лабораторних умовах, Candida виглядає як великі, круглі, білі або кремові (albicans означає «білуваті» на латині) колонії, які мають запах дріжджів на чашці з агаром[en] при кімнатній температурі.[4] C. albicans ферментують глюкозу і мальтоза у кислоту і газ, сахарозу в кислоту, і не ферментують лактозу, що дозволяє відрізнити їх від інших видів Candida.[5]

Патоген[ред.ред. код]

Докладніше: кандидоз

Candida є майже завжди в малих кількостях на здоровій шкірі дорослих[5] а C. albicans є частиною нормальної флори слизових оболонок органів дихання, шлунково-кишкового тракту і жіночих статевих шляхах. Сухість шкіри в порівнянні з іншими тканинами запобігає зростанню грибків, але на пошкодженій шкірі або в зонах складок грибки здатні зростати швидше.[6]

Надмірна поява декількох видів включаючи C. albicans може привести до кандидозу, починаючи від поверхневих, таких як оральний або вагінальний кандидоз, до системних, таких як кандидемія та інвазивний кандидоз. Оральний кандидоз часто зустрічається у людей, що носять зубні протези.[7] У здорових людей такі іураження можуть бути вилікувані місцевими або системними протигрибковими засобами[8] (звичайним безпосереднім протигрибковими ліками такими як міконазол або клотримазол). В ослаблених хворих або з імунодефіцитом, або при внутрішньовенному потраплянні, кандидоз може стати систематичним захворюванням, який породжує абсцес, тромбофлебіт, ендокардит, або інфекцій очей та інших органів.[9][5] Зазвичай, лише відносно значна нейропенія є необхідною умовою для того, щоб Candida пройшла через захист шкірного покрову і викликала захворювання в більш глибоких тканинах, в таких випадках, фактором зараження більш глибоких тканин є пошкодження інфікованих ділянок шкіри.[6]

Застосування[ред.ред. код]

У поєднанні з вуглецевими нанотрубками C. albicans може використовуватися для виробництва стабільних електропровідних матеріалів біо-нано-композитних тканин, які використовуються як елементи вимірювання температури.[10]

Candida antarctica є джерелом для виробництва промислово важливих ліпаз.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ryan KJ; Ray CG (editors) (2004). Sherris Medical Microbiology (вид. 4th ed.). McGraw Hill. ISBN 0-8385-8529-9. 
  2. а б dEnfert C; Hube B (editors) (2007). Candida: Comparative and Functional Genomics. Caister Academic Press. ISBN 9781904455134. 
  3. K. Fugelsang, C. Edwards Wine Microbiology Second Edition, pp. 3–28 Springer Science and Business Media, New York (2010) ISBN 0387333495
  4. Candida species. DoctorFungus.org. Архів оригіналу за 2007-02-08. Процитовано 2007-02-09. 
  5. а б в Edward Adelberg; Joseph Melnick; Ernest Jawetz (1978). Review of Medical Pharmacology. Lange Medical Publications. 
  6. а б Goehring, Richard V. (2008). Mims' medical microbiology. (вид. 4th). Philadelphia, PA: Mosby Elsevier. с. 656. ISBN 9780323044752. 
  7. The relationship between colonisation, secretor status and in-vitro adhesion of Candida albicans to buccal epithelial cells from diabetics. J Med Microbiol 33 (1): 43–9. 1990. PMID 2231671. doi:10.1099/00222615-33-1-43.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  8. Yeast Infections (Candidiasis) in Men and Women. WebMD. 2012-11-12. Процитовано 2014-03-23. 
  9. Enfert C, Hube B (editors) (2007). Candida: Comparative and Functional Genomics. Caister Academic Press. ISBN 978-1-904455-13-4. 
  10. Di Giacomo, R (2013-03-07). Candida albicans/MWCNTs: A Stable Conductive Bio-Nanocomposite and Its Temperature-Sensing Properties. IEEE Transactions on Nanotechnology 12 (2): 111–114. ISSN 1536-125X. doi:10.1109/TNANO.2013.2239308. Процитовано 2014-03-23.