Фуросемід

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Furosemide.svg
Фуросемід
Систематизована назва за IUPAC
5-(aminosulfonyl)-4-chloro-2-
[(2-furanylmethyl)amino]benzoic acid
Класифікація
ATC-код C03CA01
PubChem 162482
Хімічна структура
Формула C12H11ClN2O5S 
Мол. маса 330,745 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 43-69%
Метаболізм Глюкуронідаза печінки та нирок
Період напіввиведення до 100 хвилин
Екскреція Нирки: 66%, жовч: 33%
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ФУРОСЕМІД, НВЦ "Борщагівський ХФЗ", Україна
UA/3983/01/01 01.12.2005-01.12.2010
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ФУРОСЕМІД-ДАРНИЦЯ, ФФ "Дарниця", Україна
UA/2353/01/01 09.12.2004-09.12.2009
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ЛАЗИКС®, Авентіс Фарма Лімітед, Індія
UA/4871/01/01 26.07.2006-26.07.2011


Фуросемі́д (англ. Furosemide) — лікарський засіб, петльовий діуретик. Фармакотерапевтична група: С03СА01 — високоактивні діуретики. Препарати сульфамідів.

Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ[ред.ред. код]

Антигіпертензивна, сечогінна дія; потужний діуретик швидкої і короткочасної дії; діє на мозковий сегмент висхідної частини петлі Генле; підвищує вибіркове виведення іонів натрію максимум до 35 % і, залежно від дози, стимулює ренін-ангіотензин-альдостеронову систему; до настання справжнього діуретичного ефекту знижує переднавантаження серця у результаті розширення магістральних судин, при збереженій функції нирок і за відсутності виражених набряків.

Показання до застосування[ред.ред. код]

Набряки у результаті захворювань серця, печінки, нирок, набряки при прееклампсії і еклампсії; хр. СН, комбінації з іншими ЛЗ; набряки при опіках; АГ (при порушенні функції нирок і при протипоказаннях до застосування салуретиків).

Спосіб застосування та дози[ред.ред. код]

Дорослим рекомендована початкова доза 40 мг; за відсутності діуретичного ефекту через 6-8 год повторно приймають ще 80-120 мг; за відсутності діуретичного ефекту можна застосувати дозу 160 мг за один прийом; підтримуюча доза — 40 мг, до 80 мг на день; МДД — 300 мг; дітям призначають у дозі 1-2 мг/кг/добу; тривалість курсу лікування визначається індивідуально.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні[ред.ред. код]

При тривалому застосуванні у високих дозах — гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіпокальціємія, гіповолемія, дегідратація і схильність до тромбоутворення, інших порушень водно-електролітного балансу організму, гіпотензія, діарея, запор, порушення слуху, висипання, лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, анафілактичний шок, тимчасове підвищення рівня креатиніну, сечовини, холестерину і тригліцеридів у крові, а також прискорене виділення іонів кальцію із сечею, погіршення наявного ЦД та подагри або прояви симптомів латентного до того часу ЦД, при застосуванні більш високих доз хворими похилого віку можливий розвиток циркуляторного колапсу.

Протипоказання до застосування[ред.ред. код]

Тяжка печінкова недостатність; ниркова недостатність, яка супроводжується анурією і олігурією; гіпокаліємія; гіперчутливість до фуросеміду і сульфонамідних препаратів; зменшення об'єму крові (гіповолемія) з або без зниження тиску крові (гіпотензія); г. отруєння саліцилатами.

Форми випуску[ред.ред. код]

Табл. по 40 мг; р-н для ін'єкцій 1 % по 2 мл в амп.

Торгова назва[ред.ред. код]

  1. ФУРОСЕМІД, ВАТ «Луганський ХФЗ»
  2. ФУРОСЕМІД, ЗАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ»
  3. ФУРОСЕМІД, АТ «Галичфарм»
  4. ФУРОСЕМІД, Філія ТОВ "Дослідний завод «ГНЦЛС» для ТОВ "Дослідний завод «ГНЦЛС»
  5. ФУРОСЕМІД-ДАРНИЦЯ, ЗАТ "Фармацевтична фірма «Дарниця»
  6. ЛАЗИКС, ЛАЗИКС®, «Aventis Pharma Limited», Індія
  7. ФУРОСЕМІД, Balkanpharma-Dupnitza AD, Болгарія
  8. ФУРОСЕМІД, Sopharma JSC, Болгарія
  9. ФУРОСЕМІД, РУП «Борисовський завод медичних препаратів», Республіка Білорусь

Література[ред.ред. код]

  • Фармацевтична хімія: Підручник/ Ред. П. О. Безуглий. — Вінниця: Нова Книга, 2008. — 560 с. ISBN 978-966-382-113-9
  • Фармакологія: підручник / І.В. Нековаль, Т.В. Казанюк. — 4-е вид., виправл. — К.: ВСВ «Медицина», 2011.— 520 с. ISBN 978-617-505-147-4

Посилання[ред.ред. код]