Перейти до вмісту

Фіялка болотяна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
?Фіалка болотна

Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Рослини (Plantae)
Відділ:Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок:Мальпігієві (Malpighiales)
Родина:Фіалкові (Violaceae)
Підродина:Violoideae
Триба:Violeae
Рід:Фіалка (Viola)
Вид:Фіалка болотна
Біноміальна назва
Viola palustris
L., 1753
Синоніми
Viola juressi Link ex Wein
Viola palustris subsp. juressi (Link ex Wein) W. Becker ex Cout.
Viola palustris subsp. palustris L.
Посилання
Вікісховище:Viola palustris
Віківиди:Viola palustris
EOL:584576
IPNI:868891-1
ITIS:22126
МСОП:64326289
NCBI:462882

Фіялка болотяна[1], фіалка болотна[2][3] (Viola palustris) — вид трав'янистих рослин родини фіалкові (Violaceae), поширений у болотистих місцях Європи й Північної Америки. Етимологія: лат. palustris — «болотяний»[4]

Ці багаторічні трав'янисті рослини ростуть невеликими колоніями; окремі рослини з'єднані столонами; столони бліді, часто вкорінюються й листяні у вузлах. Кореневища тонкі, м'ясисті. Висота: 3–21.5 см. Стебла майже безлисті, лускаті приквітки в середній точці або нижче. Листки в прикореневій розетці, на ніжках; пластини ниркоподібні з круглими верхівками, як правило, із закругленими зубцями, голі, блискучі, світло-зелені, довжиною від 2 до 5 см і шириною від 2.5 до 5.5 см; прилистки вузько яйцеподібні, можуть з цілими краями й чи крихітно-зубчастими. Квітки поодинокі, пониклі, без запаху. Квіти зигоморфні (з одною площиною симетрії), бузково-фіолетові, 8–15 мм в діаметрі; пелюсток 5, з круглою верхівкою, найнижчі 8–10 мм довжиною; чашолистків 5; тичинок 5. Плоди — кулясті, голі, 3-клапанні капсули, 6–10 мм. Насіння темно-коричневе, 1–2 мм. 2n = 48. Квітує з квітня по липень.

Часто гібридизує з Viola epipsila; гібриди в основному гексаплоїдні (2n = 36), але 2n між 20 і 48 були зареєстровані. У гібридів спостерігається деяка кількість хорошого насіння, але більшість насіння зі стерильністю. Вони можуть, однак, утворювати великі клони через кореневища.

Поширення

[ред. | ред. код]

Північна Африка (Марокко, Азорські острови); Європа (Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Молдова, Росія — європейська частина, Україна, Австрія, Бельгія, Чехія, Німеччина, Люксембург, Нідерланди, Польща, Швейцарія, Данія, Фарерські острови, Фінляндія, Ісландія, Ірландія, Норвегія, Швеція, Сполучене Королівство, Болгарія, колишня Югославія, Італія, Румунія, Андорра, Франція, Португалія, Іспанія); Північна Америка (Гренландія, Канада, США). Полюбляє оліготрофні (з відносно низьким вмістом поживних речовин) місця, часто трясовини.

В Україні зростає на болотах і торф'янистих луках, в заболочених лісах — у Карпатах, на Поліссі, звичайний вид; в Лісостепу (смт Бобрик Полтавської обл.) і Степу (м. Кремінна), зрідка[2]. Входить до списку рослин, які потребують охорони на територіях Донецької й Луганської областей[3].

Використання

[ред. | ред. код]

Рослина містить саліцилову кислоту і настоянка або чай, зроблені з рослини можна вживати при різних захворюваннях. Листя багате на вітаміни C і AВітамін A.

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Viola palustris // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 104. (рос.)(укр.)
  3. а б Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
  4. Dictionary of Botanical Epithets (англ.)