Фіялка болотяна
| ?Фіалка болотна | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Відділ: | Вищі рослини (Streptophyta) |
| — | Судинні (Tracheophyta) |
| — | Покритонасінні (Magnoliophyta) |
| — | Дводольні (Magnoliopsida) |
| Порядок: | Мальпігієві (Malpighiales) |
| Родина: | Фіалкові (Violaceae) |
| Підродина: | Violoideae |
| Триба: | Violeae |
| Рід: | Фіалка (Viola) |
| Вид: | Фіалка болотна |
| Біноміальна назва | |
| Viola palustris L., 1753 | |
| Синоніми | |
| Viola juressi Link ex Wein Viola palustris subsp. juressi (Link ex Wein) W. Becker ex Cout. Viola palustris subsp. palustris L. | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Viola palustris |
 Віківиди: | Viola palustris |
 EOL: | 584576 |
| IPNI: | 868891-1 |
 ITIS: | 22126 |
 МСОП: | 64326289 |
 NCBI: | 462882 |
Фіялка болотяна[1], фіалка болотна[2][3] (Viola palustris) — вид трав'янистих рослин родини фіалкові (Violaceae), поширений у болотистих місцях Європи й Північної Америки. Етимологія: лат. palustris — «болотяний»[4]
Ці багаторічні трав'янисті рослини ростуть невеликими колоніями; окремі рослини з'єднані столонами; столони бліді, часто вкорінюються й листяні у вузлах. Кореневища тонкі, м'ясисті. Висота: 3–21.5 см. Стебла майже безлисті, лускаті приквітки в середній точці або нижче. Листки в прикореневій розетці, на ніжках; пластини ниркоподібні з круглими верхівками, як правило, із закругленими зубцями, голі, блискучі, світло-зелені, довжиною від 2 до 5 см і шириною від 2.5 до 5.5 см; прилистки вузько яйцеподібні, можуть з цілими краями й чи крихітно-зубчастими. Квітки поодинокі, пониклі, без запаху. Квіти зигоморфні (з одною площиною симетрії), бузково-фіолетові, 8–15 мм в діаметрі; пелюсток 5, з круглою верхівкою, найнижчі 8–10 мм довжиною; чашолистків 5; тичинок 5. Плоди — кулясті, голі, 3-клапанні капсули, 6–10 мм. Насіння темно-коричневе, 1–2 мм. 2n = 48. Квітує з квітня по липень.
Часто гібридизує з Viola epipsila; гібриди в основному гексаплоїдні (2n = 36), але 2n між 20 і 48 були зареєстровані. У гібридів спостерігається деяка кількість хорошого насіння, але більшість насіння зі стерильністю. Вони можуть, однак, утворювати великі клони через кореневища.
Північна Африка (Марокко, Азорські острови); Європа (Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Молдова, Росія — європейська частина, Україна, Австрія, Бельгія, Чехія, Німеччина, Люксембург, Нідерланди, Польща, Швейцарія, Данія, Фарерські острови, Фінляндія, Ісландія, Ірландія, Норвегія, Швеція, Сполучене Королівство, Болгарія, колишня Югославія, Італія, Румунія, Андорра, Франція, Португалія, Іспанія); Північна Америка (Гренландія, Канада, США). Полюбляє оліготрофні (з відносно низьким вмістом поживних речовин) місця, часто трясовини.
В Україні зростає на болотах і торф'янистих луках, в заболочених лісах — у Карпатах, на Поліссі, звичайний вид; в Лісостепу (смт Бобрик Полтавської обл.) і Степу (м. Кремінна), зрідка[2]. Входить до списку рослин, які потребують охорони на територіях Донецької й Луганської областей[3].
Рослина містить саліцилову кислоту і настоянка або чай, зроблені з рослини можна вживати при різних захворюваннях. Листя багате на вітаміни C і AВітамін A.
- ↑ Viola palustris // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 104. (рос.)(укр.)
- ↑ а б Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
- ↑ Dictionary of Botanical Epithets (англ.)
- Germplasm Resources Information Network (GRIN) (англ.)
- Flora Europaea (англ.)
- Flora of North America (англ.)
- NatureGate (англ.)
- Pan-arctic flora (англ.)
